- 1. Оце попустошить Господь землю, й вчинить її неплідною; змінить вигляд її й розсїє все, що живе на нїй.
- 2. А що буде з народом, те саме й з сьвященником; що буде слузї, те й панові його; що служебцї, те й панї її; що з купуючим, те й з тим, хто продає; що довжникові, те й тому, хто дає позичку; що з лихварем, те й з даючим лихву.
- 3. Земля опустїє до щаду, й мов би злуплена буде; бо Господь вирік се слово.
- 4. Засумує, заниє; поникне, помарнїє куля земна; поникнуть і ті, що з висока позирали на людей на землї.
- 5. Бо земля вся зледащіла під живучими на нїй, вони бо переступили закони; змінили устави; зломали вічний заповіт.
- 6. Тим то пожере прокляттє землю, й живучі на нїй відберуть кару; за те попалені осадники землї, й не багато зостанесь людей.
- 7. Заплакали соком грона, захоріла винна лоза, зітхає кожне серце, - перед тим веселе.
- 8. Перестали веселощі з бубнами, замовкли радісні клики, занїміли гуслі;
- 9. Вже вина не пють із сьпівом; гіркий напиток усїм, що його пють.
- 10. Поруйнований запустїлий город, будинки замкнені стоять, нї-як входити.
- 11. Плачуть за вином по улицях; радощі замеркли, прогнані всї веселощі з землї.
- 12. В городах пустки зістались, ворота повалились.
- 13. А на землї буде з народами те саме, що буває, коли пообтрушують оливки, виноград обріжуть, та покінчать збірку.
- 14. (тільки праведні) Тілько вони піднесуть свій голос, возрадуються задля величностї Господньої, голосно викликати муть із того моря.
- 15. Ой шануйте ж на востоцї Господа, по островах морських (хвалїть) імя Господа, Бога Ізрайлевого.
- 16. Від найдалшого краю землї чуєм пісню: "Слава Праведному!" Я ж промовив: "Нуждо моя, нуждо моя! о горе моє! Лиходїї коять лихо, й коять лихо лиходїї по лиходїйськи."
- 17. Страх на тебе й яма й сїло, чоловіче земний.
- 18. Хто бо від страху втече, почувши крик страху, той впаде у яму, а хто вилїзе з ями, попадеться в сїло; бо всї спусти на небі відчинені будуть, і земля буде трусом труситись в основах.
- 19. Земля розступиться, земля розсядеться, земля, знай, труситися буде.
- 20. І хитати меться, наче пяний, гойдати меться, неначе колиска, бо беззаконностї її обтяжують її; упаде вона, та й не підведеться.
- 21. І навідає тодї Господь військо надземне в висотах, і царів земних унизу.
- 22. І збере їх до купи, як вязнї, у яму, та й зачинить їх разом у темницї, й по довгому часї будуть все ще кари терпіти.
- 23. І засоромиться місяць тодї, застидаєсь сонце, коли Господь сил воцариться в Сионї й в Ерусалимі, й перед старцями в славі засияє.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Iсая > Глава 23
