- 1. І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,
- 2. побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.
- 3. І сказав Господь: "Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років."
- 4. Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.
- 5. Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі,
- 6. і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;
- 7. і сказав: "Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх."
- 8. Та Ной здобув ласку в очах Господніх.
- 9. Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.
- 10. Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
- 11. Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.
- 12. Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.
- 13. І сказав Бог до Ноя: "Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.
- 14. Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.
- 15. Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.
- 16. Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.
- 17. Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине.
- 18. Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.
- 19. З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,
- 20. З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.
- 21. Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.
- 22. І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Буття > Глава 6