Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Буття > Глава 30

Глава 30

1. Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: "Дай мені діток, а то вмру."
2. Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: "Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?"
3. Тоді вона й каже: "Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї."
4. Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.
5. Зачала Білга і вродила Яковові сина.
6. Тоді Рахиль і каже: "Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина." Тому й дала йому ім'я Дан.
7. Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.
8. А Рахиль сказала: "Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала." Тому й дала йому ім'я Нафталі.
9. Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.
10. Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.
11. І каже Лія: "Прийшло щастя!" Тому назвала його ім'ям Гад.
12. Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.
13. Та й каже Лія: "Яка ж я щаслива! - бо жінки будуть мене щасливою вітати." І дала йому ім'я Ашер.
14. Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: "дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина."
15. А ця до неї: "Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?" Рахиль каже: "Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина."
16. Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: "Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина." І спав з нею тієї ночі.
17. Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.
18. І каже Лія: "Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму." Тож і назвала його ім'ям Іссахар.
19. Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;
20. та й каже Лія: "Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів." І дала йому ім'я Завулон.
21. Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.
22. Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.
23. Вона зачала й породила сина, й каже: "Бог увільнив мене від безчестя!"
24. Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: "Дай мені, Господи, ще й другого сина."
25. Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: "Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.
26. Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе."
27. А Лаван каже йому: "Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе."
28. І додав: "Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам."
29. Тоді Яків сказав до нього: "Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.
30. Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому."
31. Лаван спитав: "Що ж маю тобі дати?" На те Яків відповів: "Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.
32. Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.
33. Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."
34. На те Лаван каже: "Добре, нехай буде по твоєму слову."
35. І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями - та й дав у руки своїх синів;
36. ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.
37. Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.
38. Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.
39. А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.
40. Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе - строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.
41. А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.
42. А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.
43. І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.