Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Буття > Глава 25

Глава 25

1. Узяв Авраам знову жінку, на ім'я Кетура.
2. Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.
3. Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії.
4. А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі - діти Кетури.
5. Авраам дав усе Ісаакові.
6. Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні.
7. Ось літа віку Авраама, що прожив він - 175 років.
8. І переставився, помер Авраам у старості щасливій, підтоптаним, поживши досхочу, і приєднався до свого роду.
9. Його поховали його сини, Ісаак і Ізмаїл у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хеттита, проти Мамре,
10. на полі, що його купив був Авраам у синів Хета. Там поховали Авраама й Сару, його жінку.
11. І було - по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої.
12. А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари.
13. Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі - Кедар, Адбеель і Мівсам,
14. Мішма, Дума, Масса,
15. Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма.
16. Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен.
17. Ось літа віку Ізмаїла - 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду.
18. Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся.
19. А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака.
20. Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія.
21. І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка.
22. І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: "Коли так, навіщо мені жити?" і пішла спитати Господа.
23. Господь же сказав їй: "Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити."
24. Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні.
25. З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав.
26. А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила.
27. Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах.
28. Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.
29. Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений.
30. Ісав сказав до Якова: "Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся." Тому й названо його Едом.
31. А Яків відповів: "Продай мені найперше твоє первородство."
32. Ісав сказав: "Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?"
33. І сказав Яків: "Клянися мені перше." Поклявся той і продав Якову своє первородство.
34. Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З'їв той і напився, а потім устав і пішов геть. Так то Ісав зневажив первородство.