Глава 14

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51
  • 1. Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.
  • 2. Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.
  • 3. І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,
  • 4. ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,
  • 5. зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,
  • 6. який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.
  • 7. Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.
  • 8. Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.
  • 9. Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.
  • 10. Усі вони говорять, до тебе промовляють: - І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.
  • 11. Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя - черва, хробаки - твоє покривало.
  • 12. Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?
  • 13. Ти ж говорив у своїм серці: - На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.
  • 14. Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.
  • 15. Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.
  • 16. Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: - Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,
  • 17. що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?
  • 18. Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.
  • 19. А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.
  • 20. Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.
  • 21. Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»
  • 22. Я встану на них, - слово Господа сил, - і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, - слово Господнє.
  • 23. Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, - слово Господа сил.
  • 24. Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.
  • 25. Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.
  • 26. Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»
  • 27. А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, - хто її відверне?
  • 28. Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:
  • 29. «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде - дракон летючий.
  • 30. Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.
  • 31. Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.
  • 32. Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»