- 1. І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.
- 2. Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,
- 3. що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!
- 4. На Господа покладайтесь повіки, бо Господь - скеля вічна,
- 5. бо він принизив тих, що жили на узвишшях, - високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:
- 6. ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.
- 7. Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.
- 8. На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.
- 9. Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.
- 10. Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.
- 11. Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!
- 12. О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші - ти їх чинив нам.
- 13. Господи, Боже наш! Інші владики - не ти! Над нами панували, та ми лише тебе - ім'я твоє - шануєм.
- 14. Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.
- 15. Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.
- 16. О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.
- 17. Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях -отак були й ми перед тобою.
- 18. І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.
- 19. Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе - роса світла, і земля поверне назад тіні!
- 20. Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!
- 21. Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Пророка Ісаї > Глава 26
