- 1. Ось Господь пустошить землю і руйнує; він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців.
- 2. Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву.
- 3. Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово.
- 4. Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють.
- 5. Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний.
- 6. Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало.
- 7. Вино сумує, лоза в'яне, зідхає кожне серце, перед тим веселе.
- 8. Затих гук веселий бубнів, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел.
- 9. Не п'ють більше вина під співи; хмільні напої згірчилися п'яницям.
- 10. Зруйновано місто хаосу, вхід до всіх домів зачинений.
- 11. Плачуть по вулицях - вина не стало; зникли зовсім веселощі, прогнано з землі радощі.
- 12. У місті лишилося спустошення; брама розбита, в руїнах.
- 13. І на землі поміж народами буде те саме, що буває, коли оливки оббивають або коли збирають останні грона, як винозбір закінчиться.
- 14. Вони підносять голос, вітають криками Господню велич, радо гукають з моря:
- 15. «О, прославляйте Господа в країнах світлих, по островах морських - ім'я Господа, Бога Ізраїля!»
- 16. З краю землі чуємо пісні: «Слава праведному!» Я ж промовив: «Лишенько мені! Лишенько мені! Ой леле! Зрадники зраджують, зрадники зраджують зрадливо!
- 17. Страх, яма й пастка на тебе, що заселяєш землю!»
- 18. Хто втече від крику - страху, той упаде в яму; хто ж вилізе з ями, у пастку впіймається. Бо відчинилися вгорі загати й основи землі стряслися.
- 19. Земля розіб'ється на кавалки, земля розколеться на частини, земля здригнеться вельми.
- 20. Земля хитатиметься, немов п'яний, гойдатиметься, мов халупа. І затяжіє її гріх над нею; вона впаде й не підведеться більше.
- 21. І покарає Господь того дня високе військо вгорі та царів земних долі.
- 22. І їх зберуть докупи і зв'язаних кинуть у яму і замкнуть у темниці і по довгім часі покарають.
- 23. Почервоніє місяць, засоромиться сонце, бо Господь сил буде царювати на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед його старшими засяє його слава.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Пророка Ісаї > Глава 24
