Глава 9

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
  • 1. Сказав же Господь до Мойсея: Ввійди до Фараона і скажеш йому: Так каже Господь Бог єврейський: Відішли мій нарід, щоб мені послужив;
  • 2. якщо ж, отже, не хочеш відіслати мій нарід, але ще його задержиш,
  • 3. ось господня рука буде на твоїй худобі що в рівнинах, і на конях і на ослах і на верблюдах і скоті і вівцях, дуже велика смерть.
  • 4. І чудну різницю зроблю я в тім часі між скотиною єгиптян і між скотиною синів Ізраїля. Не згине з усіх згаданих (те, що належить) синам Ізраїля.
  • 5. І назначив Бог час, кажучи: Вранці виконає Господь це слово на землі.
  • 6. І зробив Господь це слово вранці, і вибив ввесь скот єгиптян, а з скота синів Ізраїля не згинуло нічого.
  • 7. А як побачив Фараон, що з скотини синів Ізраїля не згинуло нічого, затвердло серце Фараона, і не відіслав нарід.
  • 8. Сказав же Господь до Мойсея і Аарона, кажучи: Візьміть собі повні руки попелу з печі, і посипле Мойсей до неба перед Фараоном і перед його слугами,
  • 9. і хай стане порохом по всій єгипетскій землі і будуть на людях і на худобі струпи, болячки, що виходять на людях і на слугах і в усій єгипетскій землі.
  • 10. І він взяв попіл з печі перед Фараоном і висипав його Мойсей до неба, і став струпами, болячками, що виходять на людях і на скотині.
  • 11. І не могли чародії стояти перед Мойсеєм через струпи. Були бо струпи на чародіях і в усій єгипетскій землі.
  • 12. Твердим же зробив Господь серце Фараона, і не вислухав їх, так як приказав Господь. Мойсеєві.
  • 13. Сказав же Господь до Мойсея: Встань вранці і стань перед Фараоном і скажеш до нього: Так говорить Господь Бог євреїв: Відішли мій нарід, щоб мені послужили.
  • 14. Бо в цьому часі я посилаю всі мої кари в серце твоє і твоїх слуг і твого народу, щоб знав ти, що немає іншого як Я в усій землі.
  • 15. Бо тепер, піднявши руку, вдарю тебе і твій нарід смертю, і знищений будеш з землі.
  • 16. І задля цього збережений був ти, щоб виказав Я на тобі мою силу, і щоб розголошене було моє імя по всій землі.
  • 17. Отже, ти ще намагаєшся не відіслати мій нарід.
  • 18. Ось Я пошлю в цю годину завтра дуже великий град, такий якого не було в Єгипті від того дня, коли його створено, до цього дня.
  • 19. Тепер, отже, поспішися зібрати твою скотину, і те з твого, що на рівнині. Бо всі люди і скотина, яка знайдеться на рівнині, і не ввійде до хати, а впаде на них град, помре.
  • 20. Хто з рабів Фараона боявся господнього слова, ввів свою скотину до хат.
  • 21. А хто не зважав умом на господнє слово, оставив скотину на рівнині.
  • 22. Сказав же Господь до Мойсея: Простягни твою руку до неба, і буде град по всій єгипетській землі, на людей і скотину і на всю рослинність, що на землі.
  • 23. Простягнув же Мойсей руку до неба, і Господь дав громи і град, і огонь пробігав по землі, і післав Господь град на всю єгипетську землю.
  • 24. Був же град і горіючий огонь серед граду. А був дуже, дуже великий град, такий якого не було в Єгипті від коли був нарід у ньому.
  • 25. Побив же град в усій єгипетській землі від людини до скотини, і побив град всю рослинність, що на рівнині, і всі дерева, що на рівнинах знищив град.
  • 26. Граду не було тільки в землі Ґесем, де були сини Ізраїля.
  • 27. Післaвши ж, Фараон покликав Мойсея й Аарона і сказав їм: Згрішив я тепер. Господь справедливий, я ж і мій нарід неправедні.
  • 28. Помоліться, отже, за мене до Господа, і хай припиняться божі громи і град і огонь; і відішлю вас, і не останетесь.
  • 29. Сказав же йому Мойсей: Як лиш вийду з міста, підніму мої руки до Господа, і громи перестануть, і більше не буде граду і дощу, щоб ти пізнав, що господня земля.
  • 30. І ти і твої раби, знаю, що ще не побоялися ви Господа.
  • 31. Льон же і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився а льон цвив.
  • 32. Пшениця ж і жито не були побиті, бо були пізні.
  • 33. Вийшов же Мойсей поза місто від Фараона, і підняв руки до Господа, і спинилися громи і град, і дощ більше не падав на землю.
  • 34. Побачивши ж Фараон, що перестав дощ і град і громи, додав грішити, і твердим зробив серце своє і своїх слуг.
  • 35. І ствердло серце Фараона, і не відіслав синів Ізраїля, так як сказав Господь Мойсеєві.