Глава 12

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
  • 1. Сказав же Господь до Мойсея і Аарона в єгипетській землі, кажучи:
  • 2. Цей місяць для вас початок місяців, першим є для вас між місяцями року.
  • 3. Заговори до всього збору синів Ізраїля, кажучи: Десятого дня цього місяця хай візьме кожний вівцю за домами родин, вівцю на дім.
  • 4. Якщо ж мало тих, що є в хаті, так що не досить їх є на вівцю, хай візьме з собою сусіда, свого ближнього за числом душ. Кожний для себе вичислите вистарчальне число для вівці.
  • 5. Вівця вам буде однолітна, чоловічого роду, без вади; візьмете з овець і кіз.
  • 6. І ви держатимете до чотирнадцятого дня цього місяця, і заріжуть його все множество збору синів Ізраїля увечорі.
  • 7. І візьмуть кров і помажуть на обох одвірках і на перемичці в хатах, в яких їх їстимуть в них.
  • 8. І їстимуть цієї ночі мясо печене вогнем і їстимуть орпісноки з гіркими зелами.
  • 9. Не їстимете його сирим, ані вареним в воді, але лиш печеним на огні, голову з ногами і внутреностями.
  • 10. Не оставите з нього аж до ранку, і кости не поломите в ньому. А те, що лишилося з нього до ранку спалите в огні.
  • 11. А так їстимете його: Стан ваш підперезаний і обува на ваших ногах, і жезли в ваших руках; і їстимете його з поспіхом: Це пасха Господеві.
  • 12. І пройду по єгипетскій землі тієї ночі і побю кожного первородного в єгипетскій землі від людини до скотини, і пімщуся над усіма єгипетскими богами. Я Господь.
  • 13. І буде кров вам на знак на домах, в яких ви є всередині, і побачу кров і покрию вас, і не буде у вас пошесті знищення, коли вдарю в єгипетскій землі.
  • 14. І буде вам цей день памятковим, і святкуватимете його як празник Господеві у родах ваших. Як закон вічний його святкуватиме.
  • 15. Сім днів їстимете опрісноки, а з дня першого усунете квас з ваших домів. Кожний хто зїсть квасне, вигубиться та душа з Ізраїля, з першого дня до дня сьомого.
  • 16. І перший день назветься святим, і сьомий день, вибраний, святий буде вам. Всяке робоче діло не робитиметься в них, лише те, що буде зроблене кожною душею, тільки це зробите ви.
  • 17. І збережете цю заповідь. Бо в цім дні виведу вашу силу з єгипетскої землі, і зробите цей день у ваших родах вічним законом.
  • 18. Як надходить чотирнадцятий день першого дня місяця з вечора їстимете опрісноки до двадцять першого дня місяця до вечора.
  • 19. Сім днів квас не знайдеться в домах ваших; кожний, хто лиш зїсть з квасом, вигубиться та душа зі збору Ізраїля і з приходків і місцевих жителів землі.
  • 20. Все, що з квасом не їстимете, в усіх ваших домах їстимете опрісноки.
  • 21. Покликав же Мойсей усю старшину Ізраїля і сказав до них: Пішовши, візьміть собі вівцю за родом вашим, і жертвуйте пасху.
  • 22. Візьмете ж вязанку іссопу і замочивши в крові, що при дверях, і помажете перемичку і оба одвірки кровю, що є при дверях. Ніхто з вас же не вийде з дверей свого дому до ранку.
  • 23. І Господь пройде, щоб побити єгиптян і побачить кров на перемичках і на обох одвірках, і мине Господь двері, і не дозволить нищителеві ввійти до вашої хати, щоб погубити.
  • 24. І збережете це слово як закон собі і твоїм синам на віки.
  • 25. Коли ж ввійдете до землі, яку дасть вам Господь, так як сказав, збережете цю службу.
  • 26. І буде, коли скажуть вам сини синів: Що це за служба?
  • 27. І скажете їм: Це жертва пасхи Господеві, який охоронив доми синів Ізраїля в Єгипті, коли побив єгиптян, а наші доми спас. І схилившись, нарід поклонився.
  • 28. І пішовши, сини Ізраїля зробили так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові, так зробили.
  • 29. Сталося ж опівночі і Господь побив кожного первородного в єгипетскій землі, від первородного Фараона, що сидить на престолі, до первородного полоненої, що в ямі, і до кожного первородного зі скотини.
  • 30. І встав Фараон вночі і всі його слуги і всі єгиптяни, і був великий крик в усій єгипетскій землі. Бо не було хати, в якій не було в ній мерця.
  • 31. І покликав Фараон Мойсея й Аарона вночі і сказав їм: Встаньте і вийдіть від мого народу і ви і сини Ізраїля. Ідіть служіть Господеві Богові вашому, так як кажете.
  • 32. І взявши вівці і вашу скотину ідіть, поблагословіть же і мене.
  • 33. І натискали єгиптяни на нарід, щоб скоро викинути його з землі. Сказали бо, що: Всі ми помремо.
  • 34. Взяв же нарід муку перед вкисненням, їх тісто завязане в їх одежі на раменах.
  • 35. А сини Ізраїля зробили так як заповів їм Мойсей, і випросили у єгиптян срібний і золотий посуд і одежу.
  • 36. І Господь дав ласку народові свому перед єгиптянами, і дали їм; і ограбили єгиптян.
  • 37. Піднялись же сини Ізраїля з Рамесси до Сокхоту, до шістьсот тисяч піших мужів без маєтку,
  • 38. і велика мішана група пішла з ними, і дуже багато овець і худоби і скотини.
  • 39. І випекли тісто, яке винесли з Єгипту, кружки опрісноків, бо не викисло. Бо єгиптяни викинули їх і не змогли остатися, ані не приготовили собі харчів на дорогу.
  • 40. Перебування же синів Ізраїля, яке прожили в єгипетській землі і в ханаанській землі було чотириста тридцять літ.
  • 41. І сталося після чотириста тридцятьох літ вийшла вся господня сила з єгипетскої землі вночі.
  • 42. Сторожіння було Господеві, щоб вивести їх з єгипетскої землі. Ця ніч - це сторожіння Господеві, щоб були всім синам Ізраїля в їхні роди.
  • 43. Сказав же Господь до Мойсея і Аарона кажучи: Це закон пасхи; жодний чужинець не їстиме з неї.
  • 44. І кожний раб чи куплений, обріжеш його, і тоді їстиме з неї.
  • 45. Приходько чи куплений не їстиме з неї.
  • 46. В одній хаті буде їстися, не винесете мясо надвір з хати. І кістки не зломите в ньому.
  • 47. Вся громада синів Ізраїля зробить це.
  • 48. Якщо ж якийсь приходько прийде до вас, щоб зробити пасху Господеві, обріжеш кожного в нього, що є чоловічого роду, і тоді прийде щоб її святкувати, і буде так як і місцевий мешканець землі. Кожний необрізаний не їстиме її.
  • 49. Закон один буде місцевому жителеві і приходькові, що прийшов до вас.
  • 50. І зробили сини Ізраїля так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові для них, так зробили.
  • 51. І сталося, що в тому дні Господь своєю силою вивів синів Ізраїля з єгипетскої землі.