- 1. Якщо ж в розбої знайдеться злодій, і зранений помре, не має за ним вбивства;
- 2. Якщо ж на нього зійде сонце, винним є, щоб вмерти. Якщо ж він не має (нічого) хай буде проданий за вкраджене.
- 3. Якщо ж буде зловлений, і крадене знайдеться живим в його руці від осла до вівці, подвійне віддасть.
- 4. Якщо ж хто випасе поле чи виноградник, і пожене свою скотину випасати чуже поле, віддасть з свого поля, з свого плоду. Якщо ж усе поле випасе, віддасть найкраще свого поля, або найкраще свого виноградника.
- 5. Якщо ж огонь, вийшовши, знайде терня і запалить тік, чи колосся, чи поле, віддасть той, що запалив вогонь.
- 6. Якщо ж хто ближньому дасть срібло чи посуд на зберігання, і викрадене буде з хати людини, якщо знайдеться злодій, віддасть подвійно.
- 7. Якщо ж злодій не знайдеться, прийде пан дому перед Бога, і покленеться, що він не вчинив зла відносно всього даного на зберігання ближнім.
- 8. За кожний визначений злочин відносно теляти і осла і вівці і плаща і всякої оскарженої втрати, якою отже не була б, перед Богом буде суд обом, і винний перед Богом віддасть подійне ближньому.
- 9. Якщо ж хто дасть ближньому осла або теля чи вівцю чи будь яку скотину на зберігання, і буде побитою чи згине чи попаде в полон і ніхто не знає,
- 10. клятва буде до Бога між обома, що він не вчинив зло щодо всього повіреного ближнім. І так його пан прийме, і не віддасть.
- 11. Якщо ж украденим буде у нього, віддасть панові.
- 12. Якщо ж звірі розірвуть, попровадить його до розшматованого і не заплатить.
- 13. Якщо ж хтось позичить (щось) у ближнього і побитим буде чи згине, а пана не було з ним, віддасть.
- 14. Якщо ж пан був з ним, не віддасть. Якщо ж найманцем є, буде йому за його наєм.
- 15. Якщо ж хто обманить не заручену дівчину і переспить з нею, віном вивінує її собі за жінку.
- 16. Якщо ж, забороняючи, заборонить і не захоче її батько віддати її йому за жінку, дасть батькові гроші згідно з віном дівчат.
- 17. Чародіїв не оставите при житті.
- 18. Кожного, що зліг з скотиною, убєте їх смертю.
- 19. Хто приносить богам жертву, хіба що одному Господеві, буде вигублений.
- 20. І не скривдите приходька ані його не засмутите; бо ви були приходьками в єгипетскій землі.
- 21. Кожну вдову і сироту не кривдитимете.
- 22. Якщо ж злом скривдите їх, і кричучи, заволають до мене, слухом вислухаю їх голос,
- 23. і розгніваюся гнівом, і убю вас мечем, і ваші жінки стануть вдовами, і ваші діти сиротами.
- 24. Якщо ж позичиш гроші бідному братові, що з тобою, не спіши його, не накладеш на нього лихву.
- 25. А якщо в залог візьмеш одіж ближнього, перед заходом сонця віддаси йому;
- 26. бо це одяг його, це одинока одіж встиду його. В чому спатиме? Якщо, отже, закличе до мене, вислухаю його; бо я милосердний.
- 27. Не говоритимеш зла на богів, і старшинам твого народу не скажеш зла.
- 28. Первоплоди току і твого точила не задержиш. Первородних твоїх синів мені даси.
- 29. Так вчиниш з твоїм телям і твоєю вівцею і твоїм ослом. Сім днів буде при матері, а осьмого дня віддаси його мені.
- 30. Чоловіками святими будете мені. І мяса з розірваного звірами не їстимете, псові вкинете його.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Вихід > Глава 22