Глава 21

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
  • 1. І це оправдання, які покладеш перед ними.
  • 2. Якщо вкупиш раба єврея, шість літ тобі працюватиме; а в сьомому році буде відпущений даром на свободу.
  • 3. Якщо він сам ввійшов, і сам вийде. Якщо ж разом з ним ввійшла жінка, і жінка вийде з ним.
  • 4. Якщо ж пан дасть йому жінку, і народить йому синів чи дочок, жінка і діти будуть (власність) його пана, а він сам вийде.
  • 5. Якщо ж раб, відповівши, скаже: Я полюбив мого пана і жінку і дітей, не відходжу на свободу;
  • 6. його пан приведе його до божого судилища, тоді і приведе його до дверей, до одвірка, і пан шилом проколе його ухо, і служитиме йому на віки.
  • 7. Якщо ж хтось продасть свою дочку в рабиню, не відійде так як відходять рабині.
  • 8. Якщо не догодить її панові за якого вийшла, відпустить її. А чужому народові не дозволяється йому продати її, бо погордив нею.
  • 9. Якщо ж заручив її синові, вчинить з нею за правилами дочок.
  • 10. Якщо ж візьме собі іншу, не позбавить її потрібного і одежі і спілкування.
  • 11. Якщо ж цих трьох не вчинить її, вийде без грошей задармо.
  • 12. А якщо хтось когось ударить і помре, хай помре смертю.
  • 13. А тому, що не хотів, але Бог передав його в руки, дам тобі місце, куди втече вбивця туди.
  • 14. Якщо ж хто стежить, щоб підступно убити свого ближнього, і прибіжить, заберуть його від мого жертівника, щоб убити.
  • 15. Хто бє свого батька чи свою матір, хай помре смертю.
  • 16. Хто проклинає свого батька чи свою матір хай помре смертю.
  • 17. Якщо хтось украде когось з ізраїльських синів, і заволодівши ним, продасть, і знайдеться в нього, хай помре смертю.
  • 18. Якщо ж сперечаються два чоловіки, і вдарить хто ближнього каменем чи пястуком і не помре, а ляже на ліжко,
  • 19. якщо чоловік, вставши, вийде з палицею надвір, той, що вдарив буде невинним. Лише заплатить за втрату його праці і лікування.
  • 20. Якщо ж хто вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, і помре від його руки, хай буде покараний карою.
  • 21. Якщо ж проживе один день чи два, не буде покараний, бо це його гроші.
  • 22. Якщо ж бються два чоловіки і вдарять вагітну жінку, і втратить свою дитину, що не вповні сформована, заплатить кару, таку яку накладе чоловік жінки, дасть з оцінкою.
  • 23. Якщо ж вповні сформована буде (дитина), дасть душу за душу,
  • 24. око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу,
  • 25. опік за опік, рану за рану, синець за синця.
  • 26. Якщо ж хто вибє око свого раба чи око своєї рабині, і осліпне, свобідними відішле їх задля їхнього ока.
  • 27. Якщо ж вибє зуб раба або зуб своєї рабині, свобідними відішле їх задля їхнього зуба.
  • 28. Якщо ж віл рогами поколе чоловіка чи жінку, і помре, камінням закаменують вола, і не їстиметься його мясо; а пан вола буде невинним.
  • 29. Якщо ж віл рогами коле перед учора і перед третим (днем), і засвідчать його панові, і не усунув його, а рогами поколе чоловіка чи жінку, хай віл буде побитий камінням, і його пан хай помре.
  • 30. Якщо ж викуп накладуть на нього, дасть викуп за свою душу, що лиш на нього накладуть.
  • 31. Якщо ж рогами поколе сина чи дочку, зроблять з ним за цим приписом.
  • 32. Якщо ж віл поколе рогами раба чи рабиню, дасть їхньому панові тридцять дідрахм срібла, і закаменують вола.
  • 33. Якщо ж хто відкриє яму, чи викопає яму і її не закриє, і впаде туди теля чи осел,
  • 34. пан ями заплатить. Дасть срібло їхньому панові, а те, що згинуло, його буде.
  • 35. Якщо ж чийсь віл рогами поколе сусіднього вола, і помре, продадуть живого вола і розділять його ціну, і поділять вола, що згинув.
  • 36. Якщо ж відомо, що віл коле рогами перед учора і перед третим днем, і засвідчили його панові і не усунув його, він віддасть вола за вола, а мертвий йому буде.
  • 37. Якщо ж хто вкраде теля чи вівцю і їх заріже чи продасть, віддасть за теля пять телят і за вівцю чотири вівці.