- 1. І Господь помилує Якова і ще вибере Ізраїля, і вони спочинуть на їхній землі, і до них пристане приходько і пристане до дому Якова,
- 2. і візьмуть їх народи і введуть до їхнього місця, і вони унаслідять і розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І будуть полоненими ті, що їх полонили, і підвладними будуть ті, що панували над ними.
- 3. І буде в тому дні, що Бог дасть тобі спочинок від болів і твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм послужив.
- 4. І піднімеш це ридання над царем Вавилону і скажеш в тому дні: Як спинився вимагач і спинився той, що наганяв?
- 5. Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів.
- 6. Побивши нарід гнівом, невилічимою раною, Він, що побиває раною гніву нарід, якого не пощадив,
- 7. спочив впевнено. Вся земля кричить з веселістю,
- 8. і дерева Ливану зраділи тобою і кедр Ливану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує.
- 9. Ад вдолі огірчився зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли з своїх престолів всіх царів народів.
- 10. Всі відповідять і скажуть тобі: І ти полонений, так як і ми, ти ж до нас причислений.
- 11. А твоя слава зійшла до аду, твоя велика веселість. Під тобою розсиплять гній, і твоє покриття червяк.
- 12. Як він випав з неба, рання зоря, що сходить вранці? Розбитий до землі той, що посилає до всіх народів.
- 13. Ти ж сказав у твоїм розумі: Піднімуся до неба, вище від божих зірок поставлю мій престіл, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі,
- 14. піднімуся понад хмари, буду такий як Всевишний.
- 15. А тепер зійдеш до аду і до основ землі.
- 16. Ті, що тебе побачать будуть тобою здивовані і скажуть: Це чоловік, що розгнівав землю, що сколихнув царів?
- 17. Що поклав всю вселенну пустинею і вигубив міста, що не освободив тих, що в полоні.
- 18. Всі царі народів заснули в пошані, людина в своїм домі.
- 19. А ти будеш вкинений в горах як зогиджений мертвий з багатьма мертвими вигубленими мечами, що сходять до аду. Так як одіж замішана в крові не буде чистою,
- 20. так ані ти не будеш чистий, томущо ти знищив мою землю і ти забив мій нарід. Не останешся на віки часу, погане насіння.
- 21. Приготови твоїх дітей на вигублення за гріхи твого батька, щоб не встали і не наслідили землю і не заповнили землю війнами.
- 22. І повстану на них, говорить Господь Саваот, і знищу їхнє імя і останок і насіння, так говорить Господь.
- 23. І поставлю Вавилон пустинею, щоб поселилися гадини, і буде на ніщо. І поставлю його як яму глини на знищення.
- 24. Так говорить Господь Саваот. Так як я сказав, так буде, і так як я врадив, так останеться,
- 25. щоб вигубити Ассирійців з моєї землі і з моїх гір, і будуть на потоптання, і забереться з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з рамен.
- 26. Це рада, яку врадив Господь на всю вселенну, і це висока рука над усіма народами вселенної.
- 27. Бо хто рознесе те, що врадив Бог Саваот? І хто відверне високу руку?
- 28. В році, в якому помер цар Ахаз, було це слово.
- 29. Не радійте, всі чужинці, бо знищено ярмо того, що вас бє. Бо з насіння зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, що літають.
- 30. І він пастиме бідних, а бідні мужі спочинуть в мирі. Він голодом знищить твоє насіння і вигубить твій останок.
- 31. Кричіть, брами міст, хай закричать міста в замішанні, всі чужинці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування.
- 32. І що відповідять царі народів? Бо Господь заснував Сіон, і через Нього спасуться впокорені народу.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Iсая > Глава 14
