Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > До євреїв > Глава 9

Глава 9

1. Перший же мав постанови, служби та земну святиню.
2. Бо спочатку було збудоване шатро, в якому були і свічник, і стіл, і хліби принесення, що називається святим.
3. За другою ж заслоною - шатро, що зветься святе святих,
4. що має і золоту кадильницю, і ковчег заповіту, кутий всюди золотом, у якому була золота посудина, що має манну, і палиця Аарона, що розцвіла, і таблиці заповіту.
5. Над ним же - херувими слави, що затінюють вівтар, про які нині не час говорити докладно.
6. Згідно з установленням, до першого шатра постійно входили священики, щоб виконувати служби;
7. до другого - один раз на рік заходив лише архиєрей, - не без крови, яку приносив за себе і за гріхи народу.
8. Святий Дух засвідчує це, що шлях до святині ще не відкритий, коли ще стоїть перше шатро.
9. Воно - образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, що не можуть удосконалити сумління того, хто служить,
10. що тільки в їжі, напоях, різних обмиваннях, оправдання для тіла, - і залишаються аж до часу виправлення.
11. Христос же прийшов як архиєрей майбутніх благ - з більшим, досконалішим, нерукотворним шатром, тобто нетутешнього творення,
12. і не з кров'ю цапів і телят, але з власною кров'ю увійшов він один раз до святині та й набув вічного відкуплення.
13. Бо якщо кров козлів і телят та попіл телиць, коли покроплять, освячує нечистих на очищення тіла, -
14. то наскільки більше кров Христа, який Святим Духом приніс себе незаплямованим Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові.
15. І тому він є посередником Нового Завіту, щоб через смерть для відкуплення від прогріхів, у першому Завіті, покликані одержали обітницю вічної спадщини.
16. Бо де заповіт, там має бути смерть заповітника;
17. адже ж заповіт має силу після мертвих, і не має жодної вартости, коли живе заповітник.
18. Отож і перший не був освячений без крови.
19. Адже Мойсей, проголосивши усі заповіді за законом, усім людям узявши кров цапів і телят разом з водою та червоною вовною, з ісопом та й покропив самі ж оті книги, і весь народ,
20. промовляючи: Це кров заповіту, який заповів вам Бог.
21. І шатро, і весь посуд для служіння також окропив кров'ю.
22. І відтоді все за законом очищується кров'ю, і без кровопролиття не буває відпущення.
23. Отож, треба було, щоб образи небесних отак очищалися, а саме небесне - кращими від цих жертвами.
24. Бо Христос не ввійшов до рукотворної святині, яка мала вигляд правдивої, але до самого неба, щоб тепер з'явитися перед Божим обличчям за нас.
25. І не для того, щоб багато разів приносити себе, як ото архиєрей входить до святого щороку з чужою кров'ю, -
26. інакше треба було б йому багато разів терпіти від створення всесвіту. Тепер же з'явився він один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою знищити гріх.
27. І так, як установлено людям один раз умерти, а потім суд, -
28. так і Христос раз приніс себе, щоб узяти гріхи багатьох; вдруге ж з'явиться не задля гріха, тим, що очікують його [з вірою] на спасіння.