Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Марка > Глава 5

Глава 5

1. І перепливли на другий бік моря до землі Гадаринів.
2. Щойно вийшов він із човна, тут же перестрів Його чоловік з гробниць, що мав духа нечистого.
3. Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати й ланцюгами,
4. бо коли часто в'язали його путами і кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;
5. і завжди, ніч і день, був у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.
6. Та, побачивши Ісуса здаля, побіг і вклонився Йому.
7. І закричавши сильно, каже: Що тобі до мене, Ісусе Сину Бога Всевишнього? Заклинаю тебе Богом, не муч мене!
8. Бо говорив йому: Нечистий душе, вийди з людини!
9. І питав його: Яке твоє ім'я? Каже: Леґіон моє ім'я, бо нас багато.
10. І дуже благав Його, щоб не виганяв їх звідси.
11. Паслося там на горі велике стадо свиней.
12. Просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми.
13. І дозволив їм. І повиходили нечисті духи, увійшли в свиней; кинулося стадо з кручі в море, - десь зо дві тисячі, - і втопилося в морі.
14. А ті, що пасли, втекли й сповістили в місті і в селах; і вийшли побачити, що сталося.
15. Приходять до Ісуса, бачать біснуватого - того, що мав леґіона, - який сидить зодягнений, при своїм розумі, - і злякалися.
16. Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.
17. І почали благати Його відійти від їхньої землі.
18. Як увійшов він до човна, то просив Його біснуватий, щоб бути з ним.
19. І не дозволив йому, але сказав йому: Іди до своєї оселі, до своїх, сповісти їм, що тобі Господь зробив, як змилосердився над тобою.
20. І пішов він та й почав проповідувати у Десятимісті про те, що зробив йому Ісус; і всі дивувалися.
21. Як переплив Ісус човном знову на другий бік, зібралася численна юрба довкола нього; і він був біля моря.
22. Приходить один із старшин синаґоґи на ім'я Яір і, побачивши Його, падає до ніг,
23. і дуже просить кажучи: Донька моя при смерті. Якби ж ти Прийшов й поклав на неї руки, щоб урятувалася й жила.
24. І пішов з ним. За ним ішов великий натовп, тиснув Його.
25. І жінка, що страждала від кровотечі дванадцять років
26. та багато натерпілася від численних лікарів, - витратила все своє майно і жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, -
27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.
28. Говорила, що якщо лиш доторкнуся до Його одягу, - видужаю.
29. І тут же припинилася її кровотеча і відчула в тілі, що вилікувалася від хвороби.
30. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з нього; обернувшись до натовпу, казав: Хто доторкнувся до мого одягу?
31. Говорили Йому Його учні: Ти ж бачиш, що натовп тіснить тебе, і питаєш: Хто доторкнувся до мене?
32. І оглядався, щоб побачити ту, яка це зробила.
33. Жінка ж, злякавшись і тремтячи, знаючи, що сталося з нею, прийшла і впала перед ним, сказала Йому всю правду.
34. Він же сказав до неї: Дочко, віра твоя врятувала тебе, іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.
35. Коли він ще говорив, приходять від старшини синаґоґи та й кажуть, що донька твоя померла, навіщо ще турбувати Учителя?
36. Ісус, почувши мовлене, каже старшому синаґоґи: Не бійся, тільки віруй.
37. І не дозволив, щоб за ним хтось ішов, за винятком Петра, Якова й Івана - брата Якова.
38. І приходять у дім старшого синаґоґи; бачить сум'яття і тих, що дуже плакали й голосили.
39. Увійшовши, каже їм: Чому метушитеся і плачите? Дівчина не померла, а спить.
40. І сміялися з нього. Він же, провівши всіх, бере батька й матір дівчини та тих, що були з ним, і входить туди, де лежало дівча.
41. І, взявши дівчину за руку, каже їй: Таліта кум, - що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
42. І вмить підвелася дівчина й ходила, бо мала дванадцять років. І жахнулися одразу від великого дива.
43. Та наказав їм дуже, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй їсти.