Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Марка > Глава 9

Глава 9

1. І промовив до них: Щиру правду кажу вам - деякі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства що прийшло в могутності.
2. А після шести днів бере Ісус Петра, Якова та Івана, виводить лише їх на високу гору, на самоту. І - переобразився перед ними;
3. одяг Його став блискучим, таким білим, що жоден білильник на землі не зміг би так вибілити.
4. І з'явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
5. Озвався Петро і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо три шатра - тобі, Мойсеєві та Іллі, кожному по одному.
6. Не знав, що говорив - так були перелякані.
7. З'явилася хмара, затінила їх - і залунав голос із хмари: Це мій улюблений Син, Його слухайте!.
8. І тут же поглянувши, не побачили вже нікого з собою, крім одного Ісуса.
9. Щойно зійшли вони з гори, наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що вони бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10. Закарбували вони те слово, та все допитувалися: що то значить - з мертвих воскреснути?
11. Зверталися до нього, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спочатку треба прийти Іллі?
12. Він пояснив їм: Ілля, коли він прийде раніше, усе виправить. Але ж написано про Людського Сина, що він має багато чого витерпіти, бути зневаженим!
13. Але скажу вам, що Ілля таки прийшов, але зробили йому все, що хотіли, як ото написано про нього.
14. Прийшов до учнів, побачив безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
15. Негайно ця людність, побачивши Його, здивувалася і, підбігши, вітала Його.
16. Запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
17. Відповів Йому один із натовпу: Учителю, привів я до тебе мого сина, що має німого духа.
18. Як тільки де схопить його, то кидає ним, а він піну пускає, скрегоче зубами, ципеніє. Казав я твоїх учнів, щоб вигнали його, але не змогли.
19. Відповівши, каже їм: О роде без віри, доки буду між вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до мене.
20. І привели його до нього. Побачивши його, тут же дух стрепенув його;, упав на землю, качався, випускаючи піну.
21. Запитав його батька: Скільки часу, відколи це сталося з ним? Той відповів: З дитинства;
22. часто кидає його у вогонь і воду, щоб знищити; якщо щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами.
23. Ісус же сказав йому: Щодо "якщо щось можеш", то - все можливе віруючому.
24. Тут батько хлопця, скрикнувши, зі сльозами промовив: Вірую, поможи моєму недовірству.
25. Зауваживши, що збігається натовп, пригрозив нечистому духові, кажучи йому: Душе німий і глухий, я тобі наказую, вийди з нього і більше не входь до нього!
26. Закричавши і дуже напружившись, вийшов; а хлопець став як мертвий; деякі казали, що він помер.
27. Ісус же взяв його за руку, підвів його, а той встав.
28. Коли прийшов до оселі, учні стали питати Його на самоті: Чому ми не змогли його вигнати?
29. Сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, як тільки молитвою [і постом].
30. Вийшовши звідти, пішли через Галилею. Не бажав, щоб хтось дізнався;
31. навчав своїх учнів, говорив їм, що Людський Син буде виданий у руки людей, і вб'ють Його, і убитий після трьох днів воскресне.
32. Вони не розуміли суті, але боялися Його запитувати.
33. Прибули до Капернаума. І коли був у господі, запитував їх: Що це дорогою ви сперечалися?
34. Вони ж мовчали. Бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них є більшим.
35. Сівши, покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, - хай буде між усіма найменший і всім слугою.
36. Узяв дитину, поставив її посеред них, обняв і сказав їм:
37. Якщо хто отаку одну дитину прийме в моє ім'я, той мене приймає, а хто мене приймає, той не мене приймає, але того, хто мене післав.
38. Відповів йому Іван: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами,] що він твоїм ім'ям виганяв бісів; заборонили ми йому, бо не ходить з нами.
39. Ісус же сказав: Не бороніть йому. Бо немає нікого, хто зробить чудо в моє ім'я, а зможе мене одразу лихословити;
40. бо хто не проти нас, той з нами.
41. Бо якщо хто напоїть вас чашкою води в [моє] ім'я, - бо ж ви є Христові, - то щиру правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
42. І якщо хто спокусить одного з цих малих, які вірять в мене, то краще йому буде, якщо прив'яжуть жорновий камінь на його шию і вкинуть в море.
43. І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєнни, в непогасний вогонь,
44. черв'як не гине і вогонь не гасне].
45. І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кривим, ніж з обома ногами бути вкиненим до геєни
46. [у вогонь непогасний, де черв'як не гине і вогонь не гасне].
47. І якщо твоє око спокушає тебе, кинь його; краще тобі з одним оком ввійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
48. де їх черв'як не гине і вогонь не гасне.
49. Бо кожний огнем осолиться [і всяка жертва сіллю посолиться].
50. Сіль - добра річ; якщо ж сіль стане не солона, то чим посолити? Майте сіль у собі і будьте у мирі між собою.