- 1. I почав до них промовляти притчами. Чоловік насадив виноградник, обгородив плотом, зладнав чавило, збудував башту і, передавши все винар'ям, відїхав.
- 2. У певний час послав раба до винарів узяти у винарів частину від плодів виноградних;
- 3. Ті, схопивши його, побили, послали ні з чим.
- 4. І знову послав до них іншого раба - і цьому розбили голову, насміялися.
- 5. Послав ще одного - і того вбили; отак і інших - одних били, других убивали.
- 6. Мав він одного улюбленого сина. Нарешті, послав його до них, уважаючи, що: Мого сина пошанують.
- 7. Ті ж винарі вирахували, що він є спадкоємцем, треба його вбити - і тоді спадщина буде їхньою.
- 8. Схопили його, вбили, викинули його з виноградника.
- 9. Отже, що зробить господар виноградника? Прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.
- 10. Чи не читали ви цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, саме він став наріжним каменем!
- 11. Від Господа це сталося, і є дивовижним в наших очах!
- 12. Шукали нагоди Його схопити, але побоялися юрби. Зрозуміли, що притча ця - про них.
- 13. Але лишили Його, відійшли. Посилають до нього деяких з фарисеїв та іродіян, аби ті спіймали Його на слові.
- 14. Підступили та й кажуть Йому: Вчителю, знаємо, що ти є щирий, ні на кого не зважаєш, на людські обличчя не дивишся, а правдиво учиш дорогам Божим. Чи годиться ото давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?
- 15. Він же, знаючи їхню підступність, сказав їм: Навіщо ви мене випробовуєте? Принесіть мені динарій, щоб я Його побачив.
- 16. Вони принесли. Каже їм: Чий це образ і напис? Вони - Йому: Кесаря.
- 17. Тоді Ісус відказав їм: Віддайте кесареве - кесарю, а Боже - Богові. І дивувалися вони з Нього.
- 18. Приходять до Нього садукеї, - це ті, що кажуть, що ніби нема воскресіння, - і питають Його, кажучи:
- 19. Вчителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і лишить дружину, а дітей не лишить, то хай візьме брат дружину померлого та й відновить потомство своєму братові.
- 20. Було сім братів. Перший одружився, але, помираючи, не лишив дітей.
- 21. Другий узяв її - і він помер, не лишивши дітей; і третій також.
- 22. І [взяли її] так семеро - і не лишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.
- 23. У воскресіння, коли вони воскреснуть, котрому з них буде вона дружиною? Бо семеро її мали за дружину.
- 24. Ісус сказав їм: Чи не тому помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?
- 25. Бо коли воскресають із мертвих, то не одружуються і не віддаються, але є такими, як ангели на небі.
- 26. А про мертвих, що встають, хіба не читали ви в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
- 27. Не є він Богом мертвих, але живих! [Отож, ви] дуже помиляєтеся.
- 28. Один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є найпершою з усіх?
- 29. Ісус відповів, що найпершою є: Слухай, Ізраїлю, наш Господь Бог - єдиний Господь.
- 30. І ще: Люби Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь.
- 31. А друга подібна до неї:] Люби свого ближнього, як самого себе! Iншої більшої заповіді від цих нема.
- 32. І сказав Йому книжник: Учителю, дуже добре відповів ти, що Бог є один і нема іншого, крім Нього,
- 33. і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею,] усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, - це більше за всякі всепалення і жертви.
- 34. Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти не далекий від Божого Царства. Ніхто не смів Його більше розпитувати.
- 35. У відповідь Ісус казав під час навчання в храмі: Як можуть говорити книжники, що Христос є сином Давида?
- 36. Сам же Давид промовив був під дією Святого Духа: Сказав Господь до Господа мого: Сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під твої ноги.
- 37. Сам Давид називає Його Господом, то як же може бути він його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
- 38. І казав у навчанні своїм: Стережіться книжників, що люблять прогулюватися в довгих шатах, приймати поздоровлення на ринках,
- 39. перші місця в синаґоґах та передні лави на бенкетах;
- 40. що проковтують доми вдовиць, але довго напоказ моляться, - вони одержать дуже тяжкий присуд.
- 41. Сівши навпроти скарбниці, дивився, як натовп кидає мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.
- 42. Підійшла одна бідна вдова і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
- 43. Покликавши своїх учнів, сказав їм: Щиру правду кажу вам, що ця бідна вдовиця вкинула більше за всіх тих, що кидали тут до скарбниці;
- 44. бо всі вкидали надлишки, а вона дала зі свого убозтва все, що мала, увесь свій прожиток.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Марка > Глава 12
