- 1. І сталося, що коли він увійшов у суботу до будинку якогось начальника фарисейського їсти хліб, то вони назирали за ним.
- 2. І ось, перед ним був один чоловік, хворий на водянку.
- 3. Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: В суботу годиться оздоровляти чи ні?
- 4. Вони промовчали. А він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
- 5. І сказав до них: Як син або віл в когось із вас у криницю впаде, хіба не витягнете зараз же - у день суботній?
- 6. І не змогли відповісти на це.
- 7. А як він спостеріг, що вони собі перші місця вибирали, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
- 8. Коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб часом хто поважніший від тебе не трапився між запрошеними,
- 9. і щоб той, що тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді станеш, засоромлений, займати останнє місце.
- 10. Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище. Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
- 11. Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений.
- 12. Говорив же й до того, хто запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб так само й вони тебе не запросили, - і в цьому буде тобі винагорода.
- 13. Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих:
- 14. і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресіння праведних.
- 15. Почувши це, один із тих, що сиділи при столі, сказав йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божім Царстві.
- 16. Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох;
- 17. і послав раба свого під час вечері, щоб сказали запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове.
- 18. І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
- 19. А другий сказав: Купив я п'ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
- 20. Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
- 21. Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі й вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих.
- 22. І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
- 23. Сказав пан до раба: Вийди на шляхи, на загороди, змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
- 24. Кажу вам, що жоден з тих раніше запрошених мужів не скуштує моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
- 25. Ішли за ним численні юрби: обернувшись, він сказав до них:
- 26. Якщо хто йде до мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини і дітей, братів та сестер, ще й душу свою, не може бути моїм учнем.
- 27. Хто не несе свого хреста і не йде слідом за мною, не може бути моїм учнем.
- 28. Бо хто з вас, бажаючи вежу збудувати, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить, щоб докінчити?
- 29. Щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, всі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
- 30. кажучи, що цей чоловік почав будувати і не міг закінчити.
- 31. Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, перше не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
- 32. Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посольство та просить замирення.
- 33. Так ото й кожен із вас, хто не зречеться всього свого майна, не може бути моїм учнем.
- 34. Отже, сіль - добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?
- 35. Ні на землю, ні на гній вона не придатна - її висипають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Луки > Глава 14
