Глава 2

  • 1. Третього дня було весілля в Кані Галилейській; була там мати Ісусова;
  • 2. на весілля був запрошений Ісус із своїми учнями.
  • 3. Як забракло вина, Ісусова мати каже до нього: Не мають вина.
  • 4. Каже їй Ісус: Що з того мені й тобі, жінко? Ще не настала моя година.
  • 5. Промовила його мати слугам: Зробіть, що тільки вам скаже.
  • 6. Лежали там шість кам'яних посудин на воду для юдейського очищення, кожна вміщала по дві або три міри.
  • 7. Каже їм Ісус: Наповніть посудини водою. І наповнили їх ущерть.
  • 8. Ще каже їм: Тепер зачерпніть і занесіть старості. Вони понесли.
  • 9. Коли староста покуштував воду, що стала вином, то не знав, звідки воно; слуги ж, які зачерпували воду, знали; кличе тоді староста молодого
  • 10. та й каже йому: Кожна людина подає спочатку добре вино, а гірше - як нап'ються; [а] ти зберіг добре вино дотепер.
  • 11. Такий початок чуд зробив Ісус у Кані Галилейській, показавши славу свою; і його учні повірили в нього.
  • 12. Після цього пішов до Капернаума - сам, його мати, його брати, його учні; і пробули там небагато днів.
  • 13. Наближалася юдейська Пасха - й Ісус пішов до Єрусалима.
  • 14. І знайшов у храмі тих, що продають овець, волів, голубів, і сидять міняйли.
  • 15. Зробивши бича з мотузків, вигнав усіх із храму, овець та волів, і розсипав гроші міняйлам, а столи поперевертав;
  • 16. тим, що продавали голубів, сказав: Заберіть їх звідси, не робіть оселі мого Батька домом торгівлі.
  • 17. Згадали його учні, що написано: Ревність до твого дому з'їдає мене.
  • 18. Відповіли на це юдеї і сказали йому: Який знак покажеш нам, що таке робиш?
  • 19. Відповів Ісус і сказав їм: Зруйнуйте цей храм - і за три дні я збудую його.
  • 20. Сказали юдеї: Сорок шість років будувався цей храм, а ти за три дні збудуєш його?
  • 21. Він же говорив про храм свого тіла.
  • 22. Коли він воскрес із мертвих, то згадали його учні ці його слова - і повірили і в Писання, і в мовлене Ісусом слово.
  • 23. Коли ж був у Єрусалимі на святі Пасхи, то багато людей, коли побачили ті чуда, які він творив, повірили в його ім'я.
  • 24. Сам же Ісус не звірявся їм, бо сам знав усе
  • 25. й не потребував, щоб хтось свідчив про людину: адже сам знав, що було в людині.