Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Iвана > Глава 10

Глава 10

1. Щиру правду, щиру кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, перелазить деінде, той злодій і розбійник;
2. а хто входить дверима, той пастир овець.
3. Йому брамник відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець на ймення і виганяє їх.
4. Коли всіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос;
5. за чужим же не йдуть, а втікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6. Отаку притчу сказав їм Ісус. Вони не зрозуміли, що означало те, про що говорив їм.
7. Отже, знову сказав [їм] Ісус: Щиру правду, щиру кажу вам, що я - двері для овець.
8. Всі, які приходили переді мною, були злодіями й розбійниками, та вівці їх не послухали.
9. Я - двері; якщо хто мною ввійде, той буде врятований - і ввійде, і вийде, і знайде пасовисько.
10. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й вигубити. Я прийшов, щоб мали життя - і мали вдосталь.
11. Я добрий пастир. Добрий пастир кладе свою душу за овець.
12. Наймит же і той, що не є пастирем, якому вівці не належать, бачить наближення вовка, лишає овець і втікає, а вовк хапає їх і розполохує [вівці];
13. [а наймит утікає], бо він таки наймит і не дбає про овець.
14. Я добрий пастир і знаю своїх і знають мої мене,
15. як знає мене Батько, а я знаю Батька, і кладу мою душу за овець.
16. Маю й інших овець, які не з цієї кошари, але мені треба і їх привести: вони почують мій голос, і буде одна отара й один пастир.
17. Саме тому любить мене Батько, що я кладу мою душу, щоб знову її взяти.
18. Ніхто не бере її від мене, але я сам віддаю її. Владу маю її покласти, і владу маю знову її взяти; цю заповідь я дістав від мого Батька.
19. Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.
20. Багато з них казали: Він має біса; це навіжений; нащо слухаєте його?
21. Інші казали: Ні, це не слова навіженого; чи ж може біс відкрити очі сліпому?
22. Було саме свято Відновлення в Єрусалимі; стояла зима.
23. І ходив Ісус у храмі - в притворі Соломоновім.
24. Обступили його юдеї і казали до нього: Доки триматимеш нас у непевності? Якщо ти Христос, скажи нам відкрито!
25. Відповів їм Ісус: Я вам сказав - а ви не вірите. Справи, які я чиню в ім'я мого Батька, - вони свідчать про мене.
26. Але ви не вірите, бо ви не з моїх овець,
27. [як я вам сказав]. Мої вівці слухаються мого голосу, і я їх знаю, і йдуть за мною,
28. і я даю їм вічне життя, і не загинуть повік, і ніхто не забере їх з моїх рук.
29. Мій Батько, який дав їх мені, є більшим від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [мого] Батька.
30. Я та Батько - ми одне.
31. Знову юдеї взялися за каміння, щоб його побити.
32. Відповів їм Ісус: Багато добрих діл показав я вам від [мого] Батька. За які з цих діл хочете мене каменувати?
33. Відповіли йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо тебе, але за богозневагу; і що ти, бувши людиною, робиш себе Богом.
34. Відповів їм Ісус: Чи не написано в вашім законі: Я сказав: ви боги?
35. Якщо богами назвав тих, до яких було слово Боже, - а Писання порушувати не можна,
36. то до того, кого Батько освятив, послав у світ, ви кажете, що він зневажає Бога, бо сказав: Я Божий Син?
37. Якщо не роблю діл мого Батька, не вірте мені;
38. якщо ж роблю, то хоч не вірите мені, - вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Батько в мені, а я - в Батькові.
39. І ще раз намагалися схопити його, але він оминув їхні руки.
40. І пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і там зостався.
41. І численні люди прийшли до нього, і казали, що Іван не зробив ні одного чуда, проте все, що говорив Іван про нього, було правдою.
42. І багато хто там повірив у нього.