Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Iвана > Глава 4

Глава 4

1. Щойно Ісус зрозумів, що фарисеї почули, ніби він збирає та хрестить учнів більше ніж Іван,
2. - хоч сам Ісус не хрестив, а його учні, -
3. то залишив він Юдею і знову пішов до Галилеї.
4. Треба було йому перейти Самарією.
5. Приходить до самарянського міста, що називається Сихар, - поблизу села, яке Яків дав був своєму синові Йосипові.
6. Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів отак при криниці. Було десь близько шостої години.
7. Приходить жінка з Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай мені напитися.
8. Бо учні його відійшли були до міста, щоб купити їжі.
9. І мовила до нього жінка-самарянка: Як ти, будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я жінка-самарянка? Адже юдеї не спілкуються з самарянами.
10. Відповів Ісус і сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і хто є той, що говорить тобі: Дай мені напитися - ти б просила в нього, і він дав би тобі живої води.
11. Каже йому жінка: Пане, не маєш відра і криниця глибока, - звідки маєш живу воду?
12. Чи ти є більший за нашого батька Якова, - який дав нам криницю, і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?
13. Відповів Ісус і сказав їй: Кожний, хто п'є цю воду, знову буде спраглий,
14. а хто питиме воду, яку я йому дам, не буде спраглим повік; бо вода, яку йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече до вічного життя.
15. Каже до нього жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не була спрагла та не приходила сюди черпати.
16. Каже їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.
17. Відповіла жінка й сказала йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,
18. бо п'ятеро чоловіків мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.
19. Каже жінка до нього: Пане, я бачу, що ти пророк.
20. Наші предки вклонялися на цій горі, а ви кажете, що те місце, де треба кланятися, розташоване в Єрусалимі.
21. Промовив Ісус до неї: Жінко, вір мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не вклонятиметесь Батькові.
22. Ви кланяєтеся тому, кого не знаєте; ми ж кланяємося тому, кого знаємо, бо спасіння - від юдеїв.
23. Але надходить час - і вже тепер він є, - коли правдиві поклонники поклоняться Батькові Духом і правдою; бо й Батько шукає собі таких поклонників.
24. Бог є Духом - і хто йому поклоняється, повинен поклонятися духом і правдою.
25. Відказує йому жінка: Знаю, що прийде Месія, який називається Христом; коли він прийде, то сповістить нам усе.
26. Каже їй Ісус: Я, що говорить з тобою, є ним.
27. І тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляв із жінкою. Одначе ніхто з них не спитав: Чого хочеш?, або: Навіщо говориш з нею?
28. А жінка лишила своє відро, пішла до міста й каже людям:
29. Ходіть та подивіться на чоловіка, який мені сказав усе, що я зробила; чи не є він, бува, Христос?
30. Вийшли з міста й ішли до нього.
31. Тим часом учні просили його, кажучи: Равві, їж.
32. Він сказав їм: Я маю їсти страву, якої ви не знаєте.
33. Учні перемовлялися між собою: Чи не приносив хто йому їсти?
34. Каже їм Ісус: Моя страва - чинити волю того, що послав мене, та довершити його справу.
35. Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підніміть ваші очі, погляньте на ниви, які вже половіють до жнив.
36. Хто жне, той одержує винагороду і збирає плід для вічного життя, щоб разом раділи, хто сіє і хто жне.
37. Бо тут справджується приказка: Один сіє, інший жне.
38. Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю.
39. Багато самарян із того міста повірило в нього за слово, яке засвідчила жінка, що: Він сказав мені все, що я зробила.
40. Ось чому, коли прийшли до нього самаряни, то просили його, щоб побув у них. І був там два дні.
41. І ще чимало повірило за його слово.
42. Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, бо самі чули і знаємо, що він є справжній рятівник світу - [Христос].
43. А через два дні пішов звідти, [і пішов] до Галилеї,
44. бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани в своїй батьківщині.
45. Отже, коли прийшов у Галилею, галилеяни прийняли його, побачивши все, що зробив у Єрусалимі на святі, - бо й вони ходили на свято.
46. Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив був воду на вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син якого нездужав.
47. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до нього і просив [його], щоб завітав та зцілив його сина, що був при смерті.
48. Ісус сказав до нього: Якщо не бачите знаків і чудес, не вірите.
49. Каже до нього придворний: Господи, прийди хутчій, поки не померло моє дитя.
50. Каже йому Ісус: Іди, твій син живий. [І] повірив чоловік у слово, яке сказав йому Ісус, і пішов.
51. Зразу, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.
52. Запитав у них про годину, в якій йому покращало. Сказали йому, що вчора, о сьомій годині залишила його пропасниця.
53. Зрозумів батько, що то була якраз та година, в якій сказав йому Ісус: Твій син живий. І повірив він сам і весь його дім.
54. Це вже було друге чудо, що його звершив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.