- 1. Тоді Пилат увяв Ісуса та й звелів бичувати.
- 2. Вояки, сплівши вінок із терну, поклали йому на голову і зодягли його в багряницю; підходили до нього
- 3. й казали: Радій, юдейський царю! - і били його в обличчя.
- 4. І знову вийшов Пилат надвір і каже їм: Ось виводжу його вам надвір, щоб ви пізнали, що я не бачу в ньому жодної провини.
- 5. Вийшов Ісус надвір, маючи на собі терновий вінок та багряний одяг. І каже їм: Оце - людина!
- 6. Коли його побачили архиєреї і слуги, закричали, кажучи: Розіпни, розіпни його! Каже їм Пилат: Візьміть та й розіпніть його ви, - бо я не бачу в ньому провини.
- 7. Відказали йому юдеї: Ми маємо закон - і за законом він мусить умерти, бо видає себе за Божого Сина.
- 8. Коли Пилат почув це слово, то ще більше злякався.
- 9. Ще раз зайшов до преторію і каже Ісусові: Звідки ти ? Ісус не дав йому відповіді.
- 10. Каже йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу тебе відпустити і маю владу розіп'яти тебе?
- 11. Відповів йому Ісус: Не мав би жодної влади наді мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто мене видав тобі, має більший гріх.
- 12. Відтак Пилат намагався відпустити його; юдеї ж вигукували, кажучи: Якщо його відпустиш, ти не є другом кесаря. Кожний, хто себе робить царем, - противиться кесареві.
- 13. Зачувши це слово, Пилат вивів Ісуса надвір, сів на судейське місце, що зветься літостротон, - гебрайською мовою: гаввата.
- 14. Була п'ятниця Пасхи, близько шостої години. Каже юдеям: Ось ваш цар.
- 15. Вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни його. Запитує їх Пилат: Вашого царя розіп'ясти? Відповіли архиєреї: Не маємо царя, окрім кесаря!
- 16. І тоді він видав його їм на розп'яття. Узяли Ісуса [й повели].
- 17. Несучи свого хреста, вийшов на місце, що називається Лобним, гебрайською мовою - Ґолґота1,
- 18. де розп'яли його, а з ним двох інших обабіч; Ісуса - посередині.
- 19. Пилат зробив напис і вмістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин - цар юдейський.
- 20. Цей напис читало багато юдеїв, бо місце, де розп'яли Ісуса, було неподалік міста; було написано по-гебрайському, по-грецькому і по-римському.
- 21. Говорили Пилатові юдейські архиєреї: Не пиши "юдейський цар", але що він сам казав: Я - юдейський цар.
- 22. Відповів Пилат: Що я написав, - те написав.
- 23. Розіп'явши Ісуса, вояки взяли його одяг і розділили його на чотири частини, - кожному воякові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.
- 24. Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереба на нього, - кому припаде. Це щоб збулося Писання, де мовиться: Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереба. Вояки так і зробили.
- 25. Стояли біля хреста Ісусового його мати, сестра його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина.
- 26. Побачивши матір і учня, що стояв, і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син.
- 27. Потім звернувся до учня: Ось твоя мати. І відтоді взяв її учень до себе.
- 28. Після цього, знаючи, що все вже сповнилося, каже Ісус, - аби збулося Писання: Я хочу пити, прагну.
- 29. Стояла повна посудина оцту. Вояки, настромивши на тростину губку, намочену в оцту, піднесли до його уст.
- 30. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Скінчилося! Схиливши голову, віддав духа.
- 31. З огляду на те, що була п'ятниця, юдеї, - щоб не лишилися на хресті тіла в суботу, бо був Великдень тієї суботи, - просили Пилата, щоб перебили їхні голінки й забрали.
- 32. Тож вояки прийшли і перебили голінки першому й другому, розп'ятому з ним.
- 33. Прийшовши до Ісуса, побачили, що він уже помер, і не стали перебивати йому голінок.
- 34. Але один вояк списом проколов йому бока, і тут же витекли кров та вода.
- 35. І той, що бачив, засвідчив, - і правдиве свідчення його. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.
- 36. Бо це сталося тому, щоб збулося Писання: Кістки його не будуть поламані.
- 37. І знову ж, у іншому місці Писання мовиться: Дивитимуться на того, кого прокололи.
- 38. Після цього попросив Пилата Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, - але таємним, бо боявся юдеїв, - щоб зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв його тіло.
- 39. Наспів також і Никодим, - що приходив був до нього вночі раніше, - несучи суміш смирни з алоєм яких сто літрів.
- 40. Отож, взяли тіло Ісуса і обвинули його полотном з пахощами, - згідно із звичаєм поховання в юдеїв.
- 41. На тім місці, де він був розп'ятий, був розташований сад, а в саду - нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.
- 42. Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п'ятницю, отже гробниця була близько.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Iвана > Глава 19