Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Вiд Iвана > Глава 21

Глава 21

1. Після цього знову з'явився Ісус [своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіядського моря. А з'явився ж отак.
2. Були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, що був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, і інші двоє його учнів.
3. Каже їм Симон-Петро: Іду рибу ловити. Кажуть йому: Ідемо й ми з тобою. Вийшли, [тут же] сіли до човна, та тієї ночі не зловили нічого.
4. Як настав ранок, став Ісус на березі; але учні ж не пізнали, що це Ісус.
5. Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Ні.
6. Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна - і зловите. Закинули - і вже не могли витягти їх від великої чисельності риби.
7. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кунувся в море.
8. А інші учні попливли човном, - бо були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, - тягнучи невода з рибою.
9. Як вийшли на землю і побачили, що розкладене багаття і лежить на ньому риба й хліб.
10. Каже їм Ісус: Принесіть тієї риби, що ви нині зловили.
11. Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, - сто п'ятдесят три; і хоч стільки було, невід не роздерся.
12. Каже їм Ісус: Підходьте, обідайте. Жоден учень не наважився запитати його: Хто ти? Бо знали, що це Господь.
13. Підходить Ісус, бере хліб, дає їм, і рибу також.
14. Це вже втретє з'явився Ісус учням після воскресіння з мертвих.
15. Коли поснідали, каже Ісус Симонові - Петрові: Симоне Іванин, чи любиш мене більше від цих? Каже йому: Так, Господи, ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому: Паси мої ягнята.
16. Каже йому знову вдруге: Симоне Іванин, чи любиш мене? Каже йому: Так, Господи, ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому: Паси вівці мої.
17. Каже йому втретє: Симоне Іванин, чи любиш мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє: Чи любиш мене? - і каже йому: Господи, ти все знаєш; ти знаєш, що люблю тебе. Каже йому Ісус: Паси вівці мої.
18. Щиру правду, щиру кажу тобі, коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди не захочеш.
19. Сказав це, знаючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за мною.
20. Обернувшись, Петро побачив учня, якого любив Ісус, що йшов за ним, - того, що на вечері припав був до його грудей, - і сказав: Господи, хто зрадить тебе?
21. І побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей чого?
22. Каже йому Ісус: Якщо хочу, щоб він залишився, доки не прийду, - що тобі? Ти йди за мною.
23. І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо хочу, щоб він залишився, доки не прийду, - що тобі?
24. Це той учень, що свідчить про це, який і написав це. Знаємо, що його свідчення правдиве.
25. Є багато іншого, що зробив Ісус. Якби детально описати все, то, думаю, світ не вмістив би написаних книг. [Амінь.]