Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Дiї > Глава 1

Глава 1

1. Перше слово написав я про все, о Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
2. аж до того дня, коли вознісся, давши Завіт через Святого Духа апостолам, яких був вибрав.
3. Перед ними постав живий після своїх страждань, з численними доказами, з'являючись їм упродовж сорока днів і промовляючи про Боже Царство.
4. І як був з ними, наказав їм не відходити від Єрусалима, але очікувати обіцяного від Батька, про яке ви чули від мене.
5. Бо Іван же хрестив водою, ви ж маєте хреститися Святим Духом за кілька днів.
6. Вони зійшлися та й питали його, кажучи: Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?
7. Сказав їм: Не вам знати часи й роки, які Батько поклав своєю владою,
8. але ви одержите силу, коли, щойно найде на вас Святий Дух і будете мені свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії та аж до краю землі.
9. Сказавши це, став возноситися на їхніх очах - і хмара сховала його з виднокола.
10. Коли вдивлялися в небо, як він віддалився, то два мужі в білих убраннях з'явилися перед ними
11. та й сказали: Галилейські мужі, чого стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як оце бачили ви, коли йшов Він на небо.
12. Тоді повернулися до Єрусалима з гори, званої Оливною, що неподолік Єрусалима, на відстані дня ходи в суботу.
13. Прийшовши, завітали до покою, де перебували Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Тома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.
14. Усі вони перебували однодушно на молитві [і благанні] з жінками, з Марією, Ісусовою матір'ю, та його братами.
15. Тими днями Петро, ставши серед учнів, а громада була осіб із сто двадцять, сказав:
16. Мужі-братове! Треба було, щоб сповнилося Писання, яке передрікав Святий Дух устами Давида про Юду, що привів тих, які схопили Ісуса,
17. бо він був зарахований до нас і дістав жереб цього служіння.
18. Він придбав поле ціною несправедливости і, впавши сторч головою, розбився надвоє і випало все його нутро.
19. Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те поле їхньою мовою зветься Акелдама, тобто поле крови.
20. Бо написано в Книзі Псалмів: Хай стане його двір пусткою і хай не буде нікого, що жив би в ньому. Або ж: Урядування його хай візьме інший.
21. Треба, отже, щоб один з тих мужів, що був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, -
22. почавши від Іванового хрещення і до дня, як піднісся від нас, - один з них був з нами свідком його воскресіння.
23. І поставили двох: Йосипа, названого Варнавою, який ще й прозваний був Юстом, та Матвія.
24. Помолившись, сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи, кого з цих двох ти вибрав
25. для служіння і апостольства, натомість Юди, який відпав, щоб піти на своє місце.
26. І кинули жереб; випав жереб на Матвія, якого й дораховано до одинадцятьох апостолів.