- 1. Після цього [Павло], відійшовши з Атен, прибув до Коринта.
- 2. І знайшов якогось юдея, на ім'я Акила, понтійця родом, що недавно прибув з Італії, та Прискилу, його жінку, бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим. І прийшов до них.
- 3. А що вони були того самого ремесла, лишився в них і працював - їхнім ремеслом було виробляти намети.
- 4. Щосуботи дискутував у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
- 5. А коли прибули з Македонії Сила та Тимофій, Павло віддався слову, свідчачи юдеям, що Ісус є Христом.
- 6. А коли вони противилися і богозневажали, то він обтрусив свій одяг і мовив до них: Кров ваша на головах ваших. Я чистий, відтепер піду до поган.
- 7. І, пішовши звідти, прибув до оселі такого собі, на ім'я Тита Юста, що шанував Бога; його оселя була край синаґоґи.
- 8. А Крисп, голова синаґоґи, повірив Господеві з усім своїм домом, і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
- 9. Сказав же Господь у видінні вночі Павлові: Не бійся, але говори й не мовчи,
- 10. бо я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоб заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей.
- 11. Лишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого слова.
- 12. А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї однодушно напали на Павла і привели його на суд,
- 13. кажучи: Він проти закону підбурює людей шанувати Бога.
- 14. Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав до юдеїв: Якби була якась несправедливість або підступна кривда, о юдеї, то я згідно зі словом послухав би вас;
- 15. та коли сперечання іде про слово і про імена, і про ваш закон, глядіть самі, [бо] я не хочу бути суддею в цьому.
- 16. І вигнав їх із суду.
- 17. Тоді всі [греки] схопили Состена, голову синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
- 18. А Павло, перебувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
- 19. Причалив до Ефеса й залишив їх тут, а сам, увійшовши до синаґоґи, розмовляв з юдеями.
- 20. Як просили вони лишитися довший час [у них], то він не згодився,
- 21. а попрощався і сказав: [Мені конче треба свято, яке наступає, провести в Єрусалимі], знову [ж] повернуся до вас, як буде воля Божа. Та й відплив з Ефеса.
- 22. І прибувши до Кесарії, ввійшов, та привітавши церкву, відбув до Антіохії.
- 23. Перебувши певний час, вирушив, переходячи за порядком галатську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.
- 24. Трапився в Ефесі один же юдей, на ім'я Аполлос, александрієць родом, чоловік красномовний. Він був сильний у Писанні.
- 25. Він був наставлений на Господню дорогу, і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки Іванове хрещення.
- 26. І почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила і Прискила прийняли його, і точніше йому виклали про Божу дорогу.
- 27. А коли він хотів піти до Ахаї, заохотивши, брати написали учням, щоб прийняли його, а він, прийшовши, дуже допоміг тим, що повірили через ласку,
- 28. бо постійно заперечував юдеям, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український Новий Заповіт (переклад о. Рафаїла Турконяка) > Дiї > Глава 18
