- 1. Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. С паси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
- 2. Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
- 3. Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
- 4. Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
- 5. Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
- 6. Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
- 7. Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
- 8. Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
- 9. Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
- 10. Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
- 11. Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
- 12. Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
- 13. Я ж, Господи, - молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
- 14. Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
- 15. Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
- 16. Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
- 17. І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
- 18. Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
- 19. Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
- 20. Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
- 21. До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
- 22. Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
- 23. Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
- 24. Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
- 25. Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
- 26. Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
- 27. Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
- 28. Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
- 29. Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
- 30. Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
- 31. Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
- 32. Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
- 33. Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
- 34. Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
- 35. Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
- 36. І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
Ничего нет для сопоставления.
