- 1. Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
- 2. А я - мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
- 3. Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
- 4. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
- 5. Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
- 6. Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх.
- 7. Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
- 8. Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
- 9. Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
- 10. Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
- 11. А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
- 12. Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
- 13. Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
- 14. Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
- 15. Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
- 16. І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
- 17. Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
- 18. На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
- 19. Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
- 20. Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
- 21. Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
- 22. То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
- 23. Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
- 24. Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
- 25. Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
- 26. Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя - Бог по віки.
- 27. Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
- 28. Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
Ничего нет для сопоставления.
