- 1. Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
- 2. В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
- 3. Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.
- 4. Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
- 5. Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
- 6. Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
- 7. Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
- 8. Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
- 9. Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
- 10. Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
- 11. Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
- 12. Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
- 13. Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
- 14. Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
- 15. Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
- 16. Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.
- 17. Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
- 18. З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
- 19. Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
- 20. Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
Ничего нет для сопоставления.
