- 1. На тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.
- 2. По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!
- 3. Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.
- 4. Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!
- 5. Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.
- 6. Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.
- 7. Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.
- 8. Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.
- 9. Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!
- 10. Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.
- 11. І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.
- 12. Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!
- 13. Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!
- 14. Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.
- 15. Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.
- 16. Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.
- 17. Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.
- 18. І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!
- 19. І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?
- 20. Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.
- 21. Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.
- 22. І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!
- 23. Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;
- 24. І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.
Ничего нет для сопоставления.
