Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Псальми > Глава 38

Глава 38

1. Давида. На спомин.
2. О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3. Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4. Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5. Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6. Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7. Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8. Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9. Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10. О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11. Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
12. Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13. І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14. Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15. Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16. На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17. Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”
18. Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19. Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20. А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21. І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22. Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23. Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!

1.Начальнику хора, Идифуму.
Псалом Давида.

2.Я сказал: буду я наблюдать за путями моими,
чтобы не согрешать мне языком моим;
буду обуздывать уста мои, доколе нечестивый предо мною.

3.Я был нем и безгласен, и молчал даже о добром;
и скорбь моя подвиглась.

4.Воспламенилось сердце мое во мне;
в мыслях моих возгорелся огонь;
я стал говорить языком моим:

5.скажи мне, Господи, кончину мою и число дней моих,
какое оно, дабы я знал, какой век мой.

6.Вот, Ты дал мне дни, как пяди,
и век мой как ничто пред Тобою.
Подлинно, совершенная суета — всякий человек живущий.

7.Подлинно, человек ходит подобно призраку;
напрасно он суетится,
собирает и не знает, кому достанется то.

8.И ныне чего ожидать мне, Господи?
надежда моя — на Тебя.

9.От всех беззаконий моих избавь меня,
не предавай меня на поругание безумному.

10.Я стал нем, не открываю уст моих;
потому что Ты соделал это.

11.Отклони от меня удары Твои;
я исчезаю от поражающей руки Твоей.

12.Если Ты обличениями будешь наказывать человека за преступления,
то рассыплется, как от моли, краса его.
Так, суетен всякий человек!

13.Услышь, Господи, молитву мою и внемли воплю моему;
не будь безмолвен к слезам моим,
ибо странник я у Тебя и пришлец, как и все отцы мои.

14.Отступи от меня,
чтобы я мог подкрепиться, прежде нежели отойду и не будет меня.