- 1. Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
- 2. Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
- 3. Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
- 4. Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
- 5. Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
- 6. Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
- 7. Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
- 8. Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
- 9. Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
- 10. Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
- 11. Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
- 12. Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
- 13. Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
- 14. Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
- 15. У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
- 16. Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
- 17. Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
- 18. Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
- 19. Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
- 20. Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
- 21. Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
- 22. Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
- 23. Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
- 24. Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
- 25. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
- 26. Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
- 27. Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
- 28. Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
- 29. Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
- 30. Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
- 31. Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
- 32. Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
- 33. За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 16
