- 1. І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
- 2. Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
- 3. Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
- 4. Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
- 5. коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
- 6. Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
- 7. бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
- 8. Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
- 9. Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
- 10. щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
- 11. Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
- 12. Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
- 13. Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
- 14. Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
- 15. Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
- 16. Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
- 17. Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
- 18. Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
- 19. Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
- 20. Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
- 21. Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
- 22. бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
- 23. Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
- 24. Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
- 25. Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
- 26. Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
- 27. °сти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
- 28. Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 25
