- 1. Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.
- 2. Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.
- 3. Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.
- 4. Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.
- 5. Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
- 6. Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.
- 7. Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
- 8. Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.
- 9. Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
- 10. Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.
- 11. Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.
- 12. Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.
- 13. Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.
- 14. Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.
- 15. Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.
- 16. Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.
- 17. Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!
- 18. Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.
- 19. Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.
- 20. Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.
- 21. Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.
- 22. Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.
- 23. Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.
- 24. Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.
- 25. Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.
- 26. Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.
- 27. Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.
- 28. Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 28
