- 1. Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
- 2. бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
- 3. Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
- 4. А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
- 5. Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
- 6. Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
- 7. Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
- 8. Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
- 9. Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
- 10. Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
- 11. Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
- 12. Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
- 13. °ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
- 14. отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
- 15. Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
- 16. бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
- 17. Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
- 18. щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
- 19. Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
- 20. бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
- 21. Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
- 22. бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
- 23. І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
- 24. Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
- 25. А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
- 26. Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
- 27. Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
- 28. Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
- 29. Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
- 30. Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
- 31. і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
- 32. І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
- 33. Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
- 34. і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 24