- 1. Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
- 2. Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
- 3. Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
- 4. Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
- 5. Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
- 6. Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
- 7. Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
- 8. Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
- 9. Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
- 10. Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
- 11. Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
- 12. Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
- 13. Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
- 14. Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
- 15. Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
- 16. Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
- 17. Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
- 18. Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
- 19. Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
- 20. Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
- 21. У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
- 22. Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
- 23. Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
- 24. У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
- 25. Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
- 26. Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
- 27. перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
- 28. Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
- 29. На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 19
