- 1. Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
- 2. Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
- 3. Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
- 4. Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
- 5. Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
- 6. Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
- 7. У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
- 8. Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
- 9. Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
- 10. Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
- 11. Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
- 12. Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
- 13. Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
- 14. Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
- 15. Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
- 16. Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
- 17. Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
- 18. Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
- 19. Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
- 20. Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
- 21. Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
- 22. Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
- 23. Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
- 24. Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
- 25. Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
- 26. Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
- 27. Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
- 28. Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
- 29. Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
- 30. Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 20
