- 1. Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
- 2. Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
- 3. Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
- 4. Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
- 5. Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
- 6. Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
- 7. Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
- 8. Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
- 9. Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
- 10. Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
- 11. Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
- 12. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
- 13. Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
- 14. Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
- 15. Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
- 16. хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
- 17. Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
- 18. Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
- 19. Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
- 20. Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
- 21. Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
- 22. Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
- 23. Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
- 24. бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
- 25. Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
- 26. будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
- 27. і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Український переклад Біблії (УПБ) І. Огієнка > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 27
