Глава 8

  • 1. Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу.
  • 2. І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити.
  • 3. [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим; і тут же очистилася йому проказа.
  • 4. Каже йому Ісус: Дивись, нікому не розповідай, але піди покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у законі] як свідчення їм.
  • 5. Як же Він увійшов до Капернаума, приступив до Нього сотник, благаючи Його
  • 6. і промовляючи: Господи, слуга мій лежить у хаті спаралізований, тяжко мучиться.
  • 7. Каже йому Ісус: Я піду й оздоровлю Його.
  • 8. У відповідь сотник сказав: Господи, я не гідний, щоб ти увійшов під мій дах, але тільки скажи словом, і мій слуга видужає.
  • 9. Бо я людина службова, маю в себе вояків; кажу цьому: Іди - і йде; іншому: Прийди - і приходить; моєму рабові: Зроби це - і робить.
  • 10. Почувши ж, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Щиру правду кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов я стільки віри.
  • 11. Кажу ж вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а Сини Царства будуть викинені в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
  • 13. І сказав Ісус сотникові: іди, хай буде тобі так, як ти повірив. І видужав його слуга тієї ж миті.
  • 14. Прийшов Ісус до Петрової хати і побачив його тещу, що лежала в гарячці;
  • 15. доторкнувся до її руки - і покинула її гарячка; вона встала й слугувала Йому.
  • 16. Коли звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом та зцілив усіх хворих,
  • 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який мовить: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
  • 18. А Ісус, побачивши багато народу довкола себе, наказав [учням] відпливти на другий бік.
  • 19. Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я ітиму за тобою, куди б ти не йшов.
  • 20. Каже йому Ісус: Лисиці нори мають і небесні птахи гнізда, а Син Людський не має де голови прихилити.
  • 21. А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені перше відійти й поховати свого батька.
  • 22. Ісус же каже йому: Йди за Мною і лиши мертвим, щоб ховали своїх мерців.
  • 23. Як ступив Він до човна, за Ним пішли Його учні.
  • 24. І ось знялася велика буря на морі, аж хвилі покривали човна; а Він спав.
  • 25. Підступивши, [Його учні] збудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо.
  • 26. А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді, вставши, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.
  • 27. А люди дивувалися, кажучи: Хто Він такий є, що й вітри, і море Його слухаються?
  • 28. Коли Він пристав на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з гробниць; дуже люті були - ніхто не міг перейти тією дорогою.
  • 29. І ось закричали, кажучи: Що тобі треба від нас, [Ісусе,] Сину Божий? Чи ти завчасно не прийшов сюди, щоб мучити нас?
  • 30. Подалі від них паслося велике стадо свиней.
  • 31. Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, пошли нас у стадо свиней.
  • 32. І сказав їм: Ідіть. Вони ж, вийшовши, увійшли в свиней: і ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилося у воді.
  • 33. Ті ж, що пасли свиней, втекли і, прибігши до міста, сповістили все і про біснуватих.
  • 34. І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові і, побачивши Його, благали, щоб відійшов з їхніх околиць.