Глава 22

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
  • 1. У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
  • 2. Схоже Царство Небесне на одного чоловіка - царя, що справив весілля своєму синові.
  • 3. Послав своїх рабів закликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
  • 4. Тоді знов послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: ось я приготував мій бенкет, моїх волів та годовану худобу зарізано і все готове; ходіть на весілля.
  • 5. А вони, знехтувавши, відійшли: один на своє поле, другий на свій торг;
  • 6. інші ж, схопивши його рабів, познущалися з них і повбивали.
  • 7. Цар розгнівався, послав своїх вояків, вигубив убивць і спалив їхнє місто.
  • 8. Тоді каже своїм рабам: Весілля готове, а запрошені були негідні;
  • 9. тож ідіть на роздоріжжя і кого зустрінете, кличте на весілля.
  • 10. Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, - і злих і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
  • 11. Цар прийшов подивитися на тих, що зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
  • 12. і каже йому: Друже, чому ти увійшов сюди без весільного одягу? Той мовчав.
  • 13. Тоді сказав цар слугам: Зв'яжіть йому ноги й руки та вкиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
  • 14. Бо багато є запрошених, але мало обраних.
  • 15. Тоді фарисеї пішли і вчинили раду, щоб зловити Його на слові.
  • 16. І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що ти є правдомовний, справедливо навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
  • 17. Тож скажи нам, як тобі здається: чи належить давати податок кесареві чи ні?
  • 18. Зрозумівши їхню злобу, Ісус сказав: Чому Мене випробовуєте, лицеміри?
  • 19. Покажіть мені податкову монету. Вони принесли Йому динарій.
  • 20. А Він каже їм: Чий це образ і напис? Відповідають: Кесарів. Тоді Він каже їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Боже - Богові.
  • 22. Почувши це, ті здивувалися і, лишивши Його, відійшли.
  • 23. Того дня приступили до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
  • 24. кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, хай його брат візьме жінку його і воскресить насіння брата свого.
  • 25. Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи насіння, залишив дружину свою своєму братові;
  • 26. так само й другий і третій - аж до сьомого.
  • 27. Після всіх померла й жінка.
  • 28. Тож у воскресінні котрого з сімох буде вона дружиною? Бо всі мали її.
  • 29. У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої;
  • 30. бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
  • 31. Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке твердить:
  • 32. Я є Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог не мертвих, а живих.
  • 33. І почувши це, люди були вражені Його наукою.
  • 34. А фарисеї, почувши, що Він замкнув уста садукеям, зібралися разом,
  • 35. і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
  • 36. Учителю, яка заповідь найбільша в законі?
  • 37. Він же сказав йому: Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою;
  • 38. це є перша і найбільша заповідь.
  • 39. Друга - подібна до неї: люби свого ближнього, як самого себе.
  • 40. На ці дві заповіді спираються увесь закон і пророки.
  • 41. Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
  • 42. Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.
  • 43. Він мовить їм: То як же Давид у дусі називає Його Господом, кажучи:
  • 44. Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під твої ноги?
  • 45. Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому Сином?
  • 46. І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, і від того дня ніхто не наважувався більше Його запитувати.