- 1. Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.
- 2. Іван же, почувши у в'язниці про діла Христові, послав своїх учнів
- 3. спитати Його: Чи ти є той, хто йде, чи маємо чекати іншого?
- 4. І Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:
- 5. сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують; мертві встають, убогі сповіщають;
- 6. щасливий той, хто не спокуситься через Мене.
- 7. Коли ті відходили, почав Ісус казати людям про Івана: Для чого ви прийшли в пустиню подивитися? На тростину, колихану вітром?
- 8. На що вийшли подивитися? На людину, вбрану в м'який одяг? Таж ті, що носять м'який одяг, сидять у царських палацах.
- 9. Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше ніж пророка!
- 10. Оцей є той, про кого написано: Ось, Я посилаю мого ангела перед твоє обличчя, який приготує тобі дорогу поперед тебе.
- 11. Щиру правду кажу вам: Не було між народженими від жінок більшого від Івана Хрестителя; але найменший у Царстві небеснім більший від нього.
- 12. Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство небесне здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, захоплюють його.
- 13. Бо всі пророки й закон пророкували до Івана;
- 14. і коли хочете знати, Він - Ілля, який має прийти.
- 15. Хто має вуха, нехай слухає.
- 16. З ким мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, що сидять на майданах і гукають до інших,
- 17. кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди.
- 18. Бо прийшов Іван, що не їсть, не п'є, а вони кажуть: Біса має.
- 19. Прийшов Син Людський, що їсть і п'є, і вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п'яниця, друг митників та грішників. І виправдалася премудрість власними ділами.
- 20. Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільш з Його див, за те, що вони не покаялися:
- 21. Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті дива, які сталися у вас, вони давно були б покаялися у волосяниці та в попелі.
- 22. Однак кажу вам: Тирові й Сидонові буде легше в день суду, ніж вам.
- 23. І ти, Капернауме, чи до небес піднімешся? До пекла зійдеш: бо коли б дива, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині.
- 24. Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі.
- 25. Відтак, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю тебе, Батьку, Господи неба й землі, що втаїв ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
- 26. Так, Батьку, бо то було тобі до вподоби.
- 27. Мені все передано Моїм Батьком, і ніхто не знає Сина, тільки Батько; ані Батька ніхто не знає, лише Син - і той, кому тільки хоче Син відкрити.
- 28. Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.
- 29. Візьміть моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, і знайдете спокій своїм душам.
- 30. Бо моє ярмо любе і мій тягар легкий.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Матвiя > Глава 11
