Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Марка > Глава 3

Глава 3

1. І ввійшов знову до синаґоґи. І був там чоловік, що мав суху руку.
2. І стежили за ним, чи оздоровить його в суботу, щоб Його звинуватити.
3. І каже чоловікові, що мав суху руку: Стань посередині.
4. А їм каже: В суботу годиться робити добро чи робити зло, душу врятувати чи згубити? Вони ж мовчали.
5. І глянувши на них із гнівом, засмучений закам'янілістю їхнього серця, каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув і його рука одужала.
6. І вийшли фарисеї і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як Його знищити.
7. А Ісус відійшов зі своїми учнями до моря, і велика юрба пішла за Ним із Галилеї та з Юдеї,
8. з Єрусалима та з Ідумеї, з Зайордання та з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив він, прийшов до нього.
9. І сказав своїм учням, щоб приготували човен, аби нарід не тиснув на нього;
10. бо він воздоровив багатьох, тож ті, що мали недуги, кидалися на нього, щоб до нього доторкнутися.
11. І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед ним і кричали, кажучи: Ти Син Божий!
12. Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
13. І виходить на гору і кличе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до нього.
14. Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були при ньому, і щоб посилати їх проповідувати;
15. щоб мали владу виганяти бісів. І призначив дванадцятьох;
16. дав Симонові ймення Петро;
17. і Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав імення Воанергес, тобто сини грому;
18. і Андрія, і Пилипа, і Вартоломія, і Матвія, і Тому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
19. і Юду Іскаріотського, що й видав Його.
20. І приходить додому; і знову збирається юрба, тож не могли вони навіть хліба з'їсти.
21. Коли його рідні почули, то вийшли, щоб узяти його, бо казали, що він не при собі.
22. А книжники, що поприходили з Єрусалима, казали, що він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє.
23. І, покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
24. І коли царство проти себе поділиться, не може встояти те царство;
25. і коли дім проти себе поділиться, не може встояти той дім.
26. І коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може встояти, але то його кінець.
27. Ніхто не може пограбувати добро дужого, вдершись до його дому, якщо спершу не зв'яже дужого, і лише тоді пограбує його дім.
28. Щиру правду кажу вам, що всі гріхи й огуди відпустяться людським синам, хоч скільки б вони не богозневажали;
29. а хто зневажатиме Святого Духа, той не матиме відпущення довіку, а підпаде під вічний осуд.
30. Бо ж казали: Він має нечистого духа.
31. І приходять Його мати та Його брати і, стоячи надворі, послали до нього, кличучи Його.
32. І сидів натовп довкола нього. І кажуть Йому: Ось твоя мати, і твої брати, і твої сестри надворі шукають тебе.
33. А він у відповідь їм каже: Хто моя мати та мої брати?
34. І, поглянувши довкола себе на тих, що сиділи, каже: Ось моя мати та мої брати.
35. Бо хто виконає Божу волю, той мені брат, і сестра, і мати.