- 1. І промовив до них: Щиру правду кажу вам - деякі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства що прийшло в могутності.
- 2. А після шести днів бере Ісус Петра, Якова та Івана, виводить лише їх на високу гору, на самоту. І - переобразився перед ними;
- 3. одяг Його став блискучим, таким білим, що жоден білильник на землі не зміг би так вибілити.
- 4. І з'явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
- 5. Озвався Петро і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо три шатра - тобі, Мойсеєві та Іллі, кожному по одному.
- 6. Не знав, що говорив - так були перелякані.
- 7. З'явилася хмара, затінила їх - і залунав голос із хмари: Це мій улюблений Син, Його слухайте!.
- 8. І тут же поглянувши, не побачили вже нікого з собою, крім одного Ісуса.
- 9. Щойно зійшли вони з гори, наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що вони бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
- 10. Закарбували вони те слово, та все допитувалися: що то значить - з мертвих воскреснути?
- 11. Зверталися до нього, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спочатку треба прийти Іллі?
- 12. Він пояснив їм: Ілля, коли він прийде раніше, усе виправить. Але ж написано про Людського Сина, що він має багато чого витерпіти, бути зневаженим!
- 13. Але скажу вам, що Ілля таки прийшов, але зробили йому все, що хотіли, як ото написано про нього.
- 14. Прийшов до учнів, побачив безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
- 15. Негайно ця людність, побачивши Його, здивувалася і, підбігши, вітала Його.
- 16. Запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
- 17. Відповів Йому один із натовпу: Учителю, привів я до тебе мого сина, що має німого духа.
- 18. Як тільки де схопить його, то кидає ним, а він піну пускає, скрегоче зубами, ципеніє. Казав я твоїх учнів, щоб вигнали його, але не змогли.
- 19. Відповівши, каже їм: О роде без віри, доки буду між вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до мене.
- 20. І привели його до нього. Побачивши його, тут же дух стрепенув його;, упав на землю, качався, випускаючи піну.
- 21. Запитав його батька: Скільки часу, відколи це сталося з ним? Той відповів: З дитинства;
- 22. часто кидає його у вогонь і воду, щоб знищити; якщо щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами.
- 23. Ісус же сказав йому: Щодо "якщо щось можеш", то - все можливе віруючому.
- 24. Тут батько хлопця, скрикнувши, зі сльозами промовив: Вірую, поможи моєму недовірству.
- 25. Зауваживши, що збігається натовп, пригрозив нечистому духові, кажучи йому: Душе німий і глухий, я тобі наказую, вийди з нього і більше не входь до нього!
- 26. Закричавши і дуже напружившись, вийшов; а хлопець став як мертвий; деякі казали, що він помер.
- 27. Ісус же взяв його за руку, підвів його, а той встав.
- 28. Коли прийшов до оселі, учні стали питати Його на самоті: Чому ми не змогли його вигнати?
- 29. Сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, як тільки молитвою [і постом].
- 30. Вийшовши звідти, пішли через Галилею. Не бажав, щоб хтось дізнався;
- 31. навчав своїх учнів, говорив їм, що Людський Син буде виданий у руки людей, і вб'ють Його, і убитий після трьох днів воскресне.
- 32. Вони не розуміли суті, але боялися Його запитувати.
- 33. Прибули до Капернаума. І коли був у господі, запитував їх: Що це дорогою ви сперечалися?
- 34. Вони ж мовчали. Бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них є більшим.
- 35. Сівши, покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, - хай буде між усіма найменший і всім слугою.
- 36. Узяв дитину, поставив її посеред них, обняв і сказав їм:
- 37. Якщо хто отаку одну дитину прийме в моє ім'я, той мене приймає, а хто мене приймає, той не мене приймає, але того, хто мене післав.
- 38. Відповів йому Іван: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами,] що він твоїм ім'ям виганяв бісів; заборонили ми йому, бо не ходить з нами.
- 39. Ісус же сказав: Не бороніть йому. Бо немає нікого, хто зробить чудо в моє ім'я, а зможе мене одразу лихословити;
- 40. бо хто не проти нас, той з нами.
- 41. Бо якщо хто напоїть вас чашкою води в [моє] ім'я, - бо ж ви є Христові, - то щиру правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
- 42. І якщо хто спокусить одного з цих малих, які вірять в мене, то краще йому буде, якщо прив'яжуть жорновий камінь на його шию і вкинуть в море.
- 43. І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєнни, в непогасний вогонь,
- 44. черв'як не гине і вогонь не гасне].
- 45. І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кривим, ніж з обома ногами бути вкиненим до геєни
- 46. [у вогонь непогасний, де черв'як не гине і вогонь не гасне].
- 47. І якщо твоє око спокушає тебе, кинь його; краще тобі з одним оком ввійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
- 48. де їх черв'як не гине і вогонь не гасне.
- 49. Бо кожний огнем осолиться [і всяка жертва сіллю посолиться].
- 50. Сіль - добра річ; якщо ж сіль стане не солона, то чим посолити? Майте сіль у собі і будьте у мирі між собою.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Марка > Глава 9