Глава 15

  • 1. Рано-вранці архиєреї радилися зі старшинами, книжниками та всім синедріоном і, зв'язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
  • 2. Запитав Його Пилат: Чи ти Юдейський Цар? Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш.
  • 3. І архиєреї все обвинувачували Його.
  • 4. Пилат же знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти тебе свідчать!
  • 5. Ісус вже нічого не відповідав, а Пилат дивувався.
  • 6. На кожне св'ято він відпускав їм одного в'язня, за якого просили.
  • 7. Був один, що звався Варавою, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили вбивство.
  • 8. Юрба підійшла й стала просити, щоб вчинив їм, як і раніше.
  • 9. Пилат у відповідь їм сказав: Чи хочете, щоб я відпустив вам Юдейського Царя?
  • 10. Бо знав, що це із заздрощів архиєреї Його видали.
  • 11. Архиєреї ж підбурювали юрбу, щоб краще їм відпустив Вараву.
  • 12. Пилат у відповідь знову сказав їм: То що хочете, щоб я зробив з тим, якого називаєте Юдейським Царем?
  • 13. Вони знову закричали: Розіпни Його!
  • 14. Пилат говорив їм: Але що злого зробив він? Вони ж ще більше закричали: Розіпни Його!
  • 15. Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, видав на розп'яття.
  • 16. Вояки повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали всю чоту.
  • 17. Зодягли Його в багряницю, поклали на нього сплетеного тернового вінка,
  • 18. почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
  • 19. Били Його по голові тростиною, плювали на нього і, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
  • 20. Коли наглумилися над ним, скинули з нього багряницю і зодягли в Його одяг. І вивели, щоб розіп'яти Його.
  • 21. Примусили одного перехожого - Симона Киринейського, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, щоб узяв Його хрест.
  • 22. Приводять Його на Голготу, місце, що в перекладі означає Лобне місце.
  • 23. Дали Йому [пити] вино з миррою, але він не взяв.
  • 24. І розіп'яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
  • 25. Була ж третя година, як розіп'яли Його.
  • 26. І написали Його провину так: Юдейський Цар.
  • 27. З ним розіп'яли двox розбійників, одного праворуч, другого ліворуч від нього.
  • 28. [Збулося Писання, що каже: Його причислено до злочинців.]
  • 29. Перехожі лихословили Його, киваючи своїми головами й кажучи: Овва, ти, що нищиш храм і за три дні відбудовуєш!
  • 30. Ану порятуй себе самого - зійди з хреста!
  • 31. Так само й архиєреї між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших урятував, а себе не може врятувати!
  • 32. Христос, Цар Ізраїлю, хай-но зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в нього]. Розіп'яті з ним також Його зневажали.
  • 33. Як настала шоста година, впала темрява по всій землі до дев'ятої години.
  • 34. А о дев'ятій годині Ісус закричав дужим голосом: Елої, Елої, лама савахтані? Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?
  • 35. Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Ось, кличе Іллю!
  • 36. А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля Його зняти.
  • 37. Ісус голосно скрикнув - і віддав духа.
  • 38. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє - згори додолу.
  • 39. Сотник, що стояв навпроти нього, побачивши, як він віддав духа, промовив: Справді, ця людина була Божим Сином.
  • 40. Були тут жінки, які здаля дивилися: між ними Марія Магдалина, Марія - мати Якова молодшого і мати Йосії, і Соломія.
  • 41. Коли він був у Галилеї, вони ходили за ним і прислуговували Йому; і багато інших, які прийшли з ним до Єрусалима.
  • 42. Коли звечоріло, - а була п'ятниця, яка є перед суботою, -
  • 43. прийшов Йосип, що з Ариматеї, - поважний радник, котрий сам очікував Божого Царства, - і відважився піти до Пилата й попросити Ісусове тіло.
  • 44. Пилат здивувався, що він уже помер; викликавши сотника, запитав його, чи давно помер?
  • 45. Довідавшись від сотника, дав тіло Йосипові.
  • 46. Той купив полотно, зняв Його тіло, обвинув полотном і поклав Його до гробниці, що була висічена в скелі, привалив камінь до входу в гробницю.
  • 47. Марія Магдалина і Йосієва мати Марія дивилися, де Його поклали.