- 1. Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, посилає двох своїх учнів
- 2. і каже їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете осля прив'язане, на яке ще ніхто з людей не сідав, відв'яжіть його і приведіть.
- 3. І коли хто скаже вам, що ви це робите, то скажіть, що Господь потребує його і негайно знову відішле його назад.
- 4. Пішли, знайшли осля прив'язане до воріт з-зовні, на узбіччі, відв'язали його.
- 5. Дехто з тих, що там стояли, казали їм: Що це ви робите, навіщо одв'язуєте осля?
- 6. Вони сказали їм так, як велів Ісус, тоді й відпустили їх.
- 7. Приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свої плащі - і він сів на нього.
- 8. Багато хто стелив своє вбрання на дорозі; деякі різали гілля на полях [і стелили на дорозі].
- 9. І ті, що прямували попереду, і що йшли за ним, вигукували: Осанна, благословенний, хто йде в ім'я Господнє!
- 10. Благословенне прийдешнє царство отця нашого, Давида! Осанна на висотах!
- 11. Увійшов до Єрусалима - до храму. Оглянув усе; як уже була пізня година, пішов до Витанії з дванадцятьма.
- 12. Другого дня, як вийшли вони з Витанії, зголоднів.
- 13. Побачивши здаля смоковницю, вкриту листям, підійшов, чи може не знайде чогось на ній. Але наблизившись до неї, нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на плоди смоківниці.
- 14. Озвався та промовив до смоковниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не з'їсть! І чули те Його учні.
- 15. Прийшли до Єрусалима. Увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів, ослони тих, що продавали голубів,
- 16. і не допускав, щоб носили начиння через храм.
- 17. Навчав їх і говорив їм: Хіба не написано, що дім мій буде молитовним храмом для всіх народів? Ви ж його зробили печерою розбійників!
- 18. Почули про це книжники та архиєреї - шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо цілі юрби захоплювалися Його вченням.
- 19. Вечорами виходив за межі міста.
- 20. Проходячи вранці, побачили смоковницю, що вся аж від кореня всохла.
- 21. Згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, ось смоковниця, яку ти прокляв, - вона всохла.
- 22. У відповідь Ісус їм промовив: Майте Божу віру.
- 23. Щиру правду кажу вам, що коли хто скаже цій горі: Зрушся, кинься в море, - і не сумніватиметься в серці своїм, але матиме віру, що станеться згідно зі сказаним, - то так і буде Йому.
- 24. Ось чому кажу вам, що все, про що молитеся і просите, - вірте, що одержите, - і сповниться.
- 25. Коли стоїте на молитві, прощайте, коли що маєте проти іншого, щоб і ваш Батько Небесний відпустив вам ваші гріхи.
- 26. [Коли ж не простите, то й ваш Батько Небесний, не простить вам ваших гріхів].
- 27. І знову приходять до Єрусалима. Коли ходив він у храмі, підступили до нього архиєреї, книжники і старшини,
- 28. і кажуть Йому: Якою владою все це робиш? Хто дав тобі владу робити оце?
- 29. Ісус сказав їм: Запитаю вас [і я] дещо; як відповісте, то і я скажу вам, якою владою це роблю.
- 30. Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь.
- 31. Ті міркували так, кажучи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає, чому ж ви Йому не повірили.
- 32. А якщо скажемо, що від людей - вони боялися народу, бо всі ж вважали Івана за справжнього пророка.
- 33. Тому, відповівши, сказали Ісусові: Не знаємо. Ісус їм каже: То і я не скажу вам, якою владою це роблю.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Марка > Глава 11
