Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Луки > Глава 1

Глава 1

1. Оскільки багато хто брався за складання розповіді про речі, що сталися в нас,
2. і, як нам передали їх ті, що з самого початку були очевидцями й слугами слова,
3. то вподобав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високодостойний Теофіле,
4. щоб ти пізнав достовірність і точність науки, якої навчився.
5. У дні Ірода, Юдейського царя, був один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Ааронових, а ім'я її - Єлизавета.
6. Були обоє праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
7. І не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постарілися в днях своїх.
8. Одного разу, як він за своєю денною чергою служив перед Богом,
9. за звичаєм священства випало йому покадити, ввійшовши до Господнього храму.
10. І безліч народу молилася знадвору під час кадіння.
11. З'явився йому Господній ангел, що стояв праворуч кадильного жертовника.
12. Стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього.
13. Промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім'я Іван.
14. І буде тобі радість та веселість, і багато хто зрадіє з його народження.
15. Бо він буде великий перед Господом, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
16. Наверне багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога,
17. і він ітиме перед ним духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а невірних - до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ.
18. І промовив Захарія до ангела: Із чого я це пізнаю? Адже я старий, та й дружина моя зістарілася в днях своїх.
19. У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
20. І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, - за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу!
21. Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він барився в храмі.
22. Коли він вийшов, то не міг говорити до них; вони зрозуміли, що побачив видіння в храмі; а він говорив знаками їм, але залишився німий.
23. І коли скінчилися дні його служби, він пішов до своєї оселі.
24. А після тих днів зачала його дружина Єлизавета і таїлася п'ять місяців, кажучи:
25. Так мені вчинив Господь у ті дні, коли пожалів, щоб зняти мою ганьбу перед людьми.
26. А на шостім місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до Галилейського міста Назарета,
27. до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосип, із дому Давидового, а ім'я діви - Марія.
28. І ввійшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті, Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
29. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означає це привітання.
30. Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.
31. І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус.
32. Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог пристол його батька Давида,
33. і довіку царюватиме в домі Якова, і його царюванню не буде кінця.
34. І озвалась Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
35. У відповідь ангел сказав її: Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим.
36. Ось і твоя родичка Єлизавета, і та зачала сина у своїй старості, і вже є на шостому місяці, хоч звуть її неплідною;
37. але не буває безсилим у Бога жодне слово.
38. А Марія промовила: Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39. Тими днями Марія, вставши, поспіхом пішла в гірські околиці, до міста Юдиного.
40. І ввійшла до Захарієвої оселі, привітала Єлизавету.
41. Коли ж почула Єлизавета Маріїне привітання, заворушилося немовля в її лоні. Єлизавета сповнилася Святим Духом,
42. і скрикнула голосно та промовила дуже голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твого лона!
43. І звідки ж мені це, щоб до мене прийшла мати мого Господа?
44. Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моєму лоні.
45. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться те, що було сказане їй Господом!
46. А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
47. і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм.
48. Бо зглянувся на покору раби своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
49. бо зробив мені велике сильний! І святе ім'я його,
50. і милість його з роду в рід для тих, що бояться його.
51. Він показав силу руки своєї, розсівав гордих думками сердець своїх,
52. скинув сильних з престолів і підніс покірних,
53. голодним дав достаток, а багатих відпустив з нічим.
54. Пригорнув Ізраїля, слугу свого, щоб згадати те милосердя,
55. так як прорік був до батьків наших - Авраама і роду його аж до віку.
56. Перебула ж Марія з нею якихось три місяці і повернулася до своєї оселі.
57. А Єлизаветі настав час родити, і вона народила сина.
58. Почули сусіди та її родина, що Господь щедро вилив своє милосердя на неї, і тішилися разом з нею.
59. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і називали його ім'ям його батька - Захарією.
60. Озвалася мати його та й сказала: Ні, хай буде названий Іваном.
61. І сказали їй, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім'ям.
62. І знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
63. Попросивши дощечку, написав слова: Його ім'я - Іван. І всі дивувалися.
64. У ту мить відкрилися його вуста і його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
65. І страх напав на всіх їхніх сусідів, і в усіх Юдейських землях розповідалося про всі ці події.
66. Усі, що почули це, зважували в серці своїм, кажучи: Ким же буде ця дитина? Господня рука була таки з нею!
67. Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, кажучи:
68. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, бо відвідав і визволив свій народ,
69. підніс нам ріг порятунку в оселі свого слуги Давида,
70. як був заповідав устами святих одвіку своїх пророків,
71. що визволить нас від наших ворогів та з рук наших ненависників, щоб
72. показати милосердя нашим батькам, згадати свій святий Завіт,
73. що дотримає присягу, якою присягався нашому батькові Авраамові,
74. щоб ми визволилися з рук ворогів та без страху
75. служили йому в святості й справедливості, поки житимемо.
76. І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу;
77. щоб дати пізнати його народові спасіння через відпущення його гріхів;
78. щоб завдяки великому милосердю нашого Бога, яке він злив на наш Схід з висоти,
79. освітити тих, що перебувають у темряві й смертельній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру.
80. А дитина росла й міцніла духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.