- 1. І, ввійшовши в місто, переходив через Єрихон.
- 2. І ось чоловік, що звався Закхей, - він був старший над митниками і був багатий,
- 3. - прагнув побачити Ісуса, хто він, але не міг через юрбу, бо мав малий зріст.
- 4. Побігши наперед, виліз на смоковницю, щоб його побачити, коли тудою проходитиме.
- 5. Прийшовши на це місце, поглянув Ісус, [побачив його і] сказав до нього: Закхею, поквапся злізти, бо сьогодні мені належить бути в твоїй оселі.
- 6. Той, поквапившись, швидко зліз і прийняв Його, радіючи.
- 7. А всі очевидці нарікали, кажучи: Навіщо зайшов у гості до грішного чоловіка.
- 8. Став Закхей і сказав до Господа: Ось, Господи, даю бідним половину мого майна, і якщо кого чим скривдив був, повертаю вчетверо більше.
- 9. Ісус же промовив до нього: Сьогодні спасіння завітало до цієї оселі, бо й він син Авраамів;
- 10. Людський Син прийшов знайти та врятувати те, що загинуло.
- 11. Коли вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо він був близько до Єрусалима, а вони сподівалися, що от-от має об'явитися Боже Царство.
- 12. Отже, сказав: Один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоб одержати собі царство й повернутися.
- 13. Покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки не прийду.
- 14. Та громадяни ненавиділи його і послали посольство слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він царював над нами.
- 15. І сталося, що коли він, одержавши царства, повернувся, то звелів покликати до себе тих рабів, яким дав срібло, аби довідатися, що вони вторгували.
- 16. Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
- 17. І відказав йому: Добрий рабе, гаразд, бо в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
- 18. Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п'ять мін.
- 19. Сказав же й цьому: І ти будь над п'ятьма містами.
- 20. І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустці.
- 21. Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина, береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв.
- 22. Каже йому: Вустами твоїми суджу тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
- 23. Чому ж не дав ти мого срібла купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком.
- 24. І тим, що стояли, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, що має десять мін.
- 25. І відповіли йому: Пане, він же має десять мін.
- 26. Кажу ж вам: Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, відбереться [від нього].
- 27. А тих моїх ворогів, що не хотіли, аби я царем був над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною.
- 28. Сказавши це, пішов попереду, простуючи до Єрусалима.
- 29. І сталося, як наблизився він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, послав двох учнів,
- 30. кажучи: Ідіть до села, що навпроти; ввійшовши до нього, знайдете осля прив'язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв'яжіть його і приведіть.
- 31. Коли хто запитає вас, навіщо відв'язуєте, то скажете [йому], що Господь його потребує.
- 32. Посланці пішли й знайшли все так, як сказав він їм.
- 33. Коли відв'язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв'язуєте осля?
- 34. Вони ж відказали, що Господь його потребує.
- 35. Привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
- 36. Коли він їхав, стелили своє вбрання на дорозі.
- 37. Як наблизився він до підніжжя Оливної гори, численні учні почали з радістю хвалити Бога гучним голосом - за всі дива, які побачили,
- 38. кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім'я Господнє: мир на небі і слава на висотах.
- 39. А деякі фарисеї з юрби сказали до нього: Учителю, заборони це своїм учням.
- 40. У відповідь він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
- 41. Коли він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
- 42. кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для миру [твого]; тепер же це сховане від очей твоїх.
- 43. Бо прийдуть дні на тебе - і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть в облогу тебе, стиснуть тебе звідусюди,
- 44. розіб'ють тебе й твоїх дітей у тобі, не лишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу твоїх відвідин.
- 45. Увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали [в ньому й купували],
- 46. кажучи їм: Написано: Мій дім буде молитовним домом, а ви зробили його печерою розбійників.
- 47. І навчав щодня в храмі. Архиєреї, книжники, старшини народу прагнули його погубити,
- 48. та не знаходили, як це зробити, бо ввесь народ держався і слухав його.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Луки > Глава 19