Глава 13

  • 1. Тим часом прийшли деякі й розповіли йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
  • 2. У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці були грішніші від інших галилейців, що таке потерпіли?
  • 3. Ні, кажу вам: бо якщо не покаєтеся, то всі так само згинете.
  • 4. Або ті вісімнадцять, на яких упала вежа силоамська і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, що жили в Єрусалимі?
  • 5. Ні, кажу вам; тому якщо не покаєтеся, то всі отак згинете.
  • 6. Він розповів оцю притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов.
  • 7. Сказав виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; тому зрубай її, навіщо землю марнує?
  • 8. А він у відповідь каже йому: Господи, лиши її ще цього року, доки не обкопаю довкола неї та не підсиплю гноєм,
  • 9. то, може, зродить плід, а коли ні, наступного року зрубаєш її.
  • 10. І навчав він в одній із синаґоґ у суботу.
  • 11. Була там одна жінка, що мала духа недуги років вісімнадцять, була згорблена і не могла випростатися.
  • 12. Побачивши її, Ісус прикликав і сказав: Жінко, ти звільнена від своєї недуги.
  • 13. Поклав на неї руки - і враз випросталася та й стала прославляти Бога.
  • 14. Озвався старший синаґоґи, обурений тим, що Ісус вилікував у суботу, і сказав до юрби, що є шість днів, у які належить працювати, тож приходьте тоді, лікуйтесь, а не дня суботнього.
  • 15. У відповідь Господь сказав йому: Лицеміре, чи не кожний з вас у суботу відв'язує вола або осла від ясел і веде напувати?
  • 16. А цю дочку Авраамову, яку зв'язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не годиться звільнити від цього пута в день суботи?
  • 17. І коли він це казав, засоромилися всі, що противилися йому, і вся юрба раділа всьому тому славному, що він чинив.
  • 18. А він промовив: До кого подібне Боже Царство і до чого його прирівняю?
  • 19. Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і вкинула в свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його галуззі.
  • 20. І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство?
  • 21. Подібне воно до закваски, що його бере жінка, покладе на три мірки борошна, доки не вкисне все.
  • 22. І проходив містами й селами і навчав, ідучи до Єрусалима.
  • 23. Сказав йому хтось: Господи, чи мало є тих, що спасаються? Він відповів їм:
  • 24. Намагайтеся ввійти через тісні двері, бо багато хто, кажу вам, силкуватиметься ввійти, та не зможе.
  • 25. Коли ж устане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й стукатимете в двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є.
  • 26. Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед тобою і ти навчав на наших площах.
  • 27. А він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви; відійдіть від мене всі, що чините несправедливість.
  • 28. Тут буде плач і скрегіт зубів, - коли побачите Авраама, Ісаака, Якова і всіх пророків у Царстві Божім, а себе - вигнаними геть.
  • 29. І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і засядуть у Царстві Божім.
  • 30. І тоді останні будуть першими і перші будуть останніми.
  • 31. Тієї години підійшли деякі з фарисеїв і сказали йому: Вийди і йди геть звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.
  • 32. А він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові: ось виганяю бісів і лікую сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.
  • 33. Однак мені треба ходити сьогодні та завтра і наступного дня, бо неможливо, щоб пророк згинув поза Єрусалимом.
  • 34. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я позбирати твоїх дітей, як квочка свій виводок під крила, - а ви не схотіли.
  • 35. Тому залишається вам дім ваш порожнім. Кажу вам, що не побачите мене, доки не станеться, коли скажете: Благословенний, хто йде в ім'я Господнє!