- 1. І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
- 2. Довго ще ти будеш говорити таке? - слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
- 3. Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
- 4. Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
- 5. Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
- 6. І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
- 7. І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
- 8. Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -
- 9. Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -
- 10. А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
- 11. Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
- 12. Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
- 13. Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
- 14. Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
- 15. Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
- 16. Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
- 17. В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
- 18. Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
- 19. От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
- 20. Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
- 21. Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.
- 22. Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Ничего нет для сопоставления.
