- 1. І відказав Елифаз із Теману й промовив:
- 2. Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
- 3. Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
- 4. Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
- 5. Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
- 6. Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
- 7. Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
- 8. Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
- 9. Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
- 10. За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
- 11. Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
- 12. Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
- 13. Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
- 14. Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
- 15. Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
- 16. Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
- 17. Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
- 18. Бо він сповняв доми їх добром. - Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! -
- 19. Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
- 20. Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!
- 21. Зблизись же до його - мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
- 22. Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
- 23. Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, -
- 24. Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.
- 25. І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
- 26. Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
- 27. Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
- 28. Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
- 29. А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
- 30. Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.
Ничего нет для сопоставления.
