- 1. І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
- 2. Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
- 3. Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
- 4. Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
- 5. Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
- 6. Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
- 7. Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
- 8. Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?
- 9. Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
- 10. Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
- 11. Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
- 12. Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
- 13. От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
- 14. Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
- 15. Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
- 16. Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
- 17. То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
- 18. Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
- 19. Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
- 20. Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його.
- 21. Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
- 22. Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
- 23. Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
Ничего нет для сопоставления.
