< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Глава 39

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
  • 2. Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
  • 3. Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
  • 4. Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
  • 5. Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
  • 6. Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
  • 7. Сьміх - йому товпи міські, й не чує крику погонича,
  • 8. По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
  • 9. А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
  • 10. Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
  • 11. Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
  • 12. Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
  • 13. Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
  • 14. Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
  • 15. Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
  • 16. До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
  • 17. Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
  • 18. (Тільки втїкаючи) коли підніме крила, - сьміх йому кінь і їздець його.
  • 19. Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
  • 20. Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
  • 21. Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
  • 22. З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
  • 23. Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
  • 24. Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
  • 25. Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
  • 26. Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
  • 27. Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
  • 28. Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
  • 29. Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
  • 30. Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
  • 31. І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
  • 32. Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
  • 33. І відказав Йов Господеві й промовив:
  • 34. Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
  • 35. Раз я говорив - та тепер говорити не стану; - навіть два рази, та більш не буду.
Ничего нет для сопоставления.